Рашисти прийшли в Мелітополь, і вирішили, що він недостатньо радянський. Через рік після окупації назви багатьох вулиць замінили. Ось тільки їх не використовують ні мелітопольці, ні самі окупанти.
Вулиці, названі на честь українських поетів, науковців і видатних земляків, перейменували на прокислих "героїв" СРСР, часто із сумнівною репутацією.
Не догодили рашистам і нешкідливі назви вулиць на кшталт Садова, Медова і Черешнева. Особливо обурило мелітопольців і навіть мешканців боліт - перейменування на честь взагалі не зрозуміло кого для історії Мелітополя та історії загалом. Так, в окупованому місті з'явилася вулиця Дар'ї Дугіної та Олександра Захарченка...
Значний список перейменованих вулиць було затверджено у квітні.
Ось тільки до двору, він явно не припав. Ні городяни, ні окупанти не можуть розібратися в штучно створених нетрях назв.
Примітно, що деяким вулицям не пощастило пройти потрійне перейменування. Це вносить дику плутанину.
Днями в рашистському пабліку утворилася ціла дискусія. Люди цікавилися один в одного, де розташована вулиця Катерини Великої. У підсумку дійшли висновку, що це вулиця Ітеркультурна, вона ж вул. Дзержинського.
Грішать незнанням нових назв і окупаційна адміністрація, яка, втім, сама ініціювала безглузде перейменування.
Так, у звітах про свою "роботу" вони взагалі не використовують нові назви.
Приміром, у новині про ремонт світлофора на перехресті, вони вказали горезвісну вулицю Катерини Великої, як вул. Дзержинського, уточнивши в дужках її назву Інтеркультурна. Асфальт рашисти клали теж на вул. Дзержинського. Але, скоріше в паралельній реальності...
Не склалося в них і з ім'ям Дар'ї Дугіної - її окупанти вперто іменують вул. Свердлова.
Одного чудового дня окупанти зникнуть із Мелітополя, і назви вулиць знову стануть звичними. Але поки що мелітопольцям доводиться розбиратися в хитросплетіннях маразму, в яких давно зламав ногу не те, що чорт, а й самі рашисти.