Хірургічні втручання є важливою частиною сучасної стоматології та дають змогу вирішувати багато проблем у порожнині рота.
Стоматологічні операції проводяться як під місцевим знеболенням, так і під загальним наркозом. До основних видів хірургічних стоматологічних операцій належать:
- Видалення зубів. Показано в разі неможливості консервативного лікування або травм зубів.
- Дентальна імплантація. Виконується для відновлення втрачених зубів за допомогою титанових імплантатів, що інтегруються з кісткою.
- Кісткова пластика. Застосовують для збільшення обсягу кістки перед імплантацією.
- Синус-ліфтинг. Полягає в піднятті мембрани гайморової пазухи і введенні кісткового матеріалу в разі атрофії кістки в ділянці верхньої щелепи.
Хірургічні операції дають змогу відновлювати функції зубощелепної системи, усувати анатомічні дефекти і патології. При цьому важливо дотримуватися показань і протипоказань до різних втручань.
Видалення зубів
Видалення зубів - одна з найпоширеніших операцій у хірургічній стоматології.
Показаннями до видалення слугують:
- Неможливість консервативного лікування в разі ускладненого карієсу, пульпіту, періодонтиту. Видалення дає змогу усунути вогнище хронічної інфекції.
- Травми зубів - переломи коренів, вивихи, рухливість. У таких випадках зуб уже не життєздатний.
- Захворювання тканин пародонту в запущеній стадії.
- Патологічні зміни в тканинах щелепно-лицевої ділянки - кісти, пухлини. Їх видалення можливе тільки хірургічним шляхом.
- Аномалії прикусу, що вимагають видалення окремих зубів.
- Підготовка до протезування або ортодонтичного лікування.
Протипоказань до видалення відносно небагато. Це важкі соматичні захворювання в гострій стадії, індивідуальна непереносимість анестетиків, вагітність.
Розрізняють просте і складне видалення, наприклад видалення зуба мудрості. Процедура може проводитися під місцевим знеболенням або загальною анестезією. Можливі ускладнення - альвеоліт, кровотеча, набряк м'яких тканин.
Дентальна імплантація
Дентальна імплантація - це хірургічна операція зі встановлення штучного кореня зуба (імплантату) в кістку щелепи.
Показаннями до імплантації є:
- Відсутність зубів, зокрема після видалення або травми. Імплантати дають змогу відновити жувальну функцію.
- Наявність дефектів зубних рядів, коли мостоподібні протези недоцільні.
- Бажання пацієнта мати незнімні зубні конструкції замість знімних протезів.
Протипоказань небагато. Це важкі соматичні та інфекційні захворювання, вагітність і період лактації, цукровий діабет, онкологія.
Операція проводиться під місцевою анестезією. Складається з декількох етапів: підготовки ложа, безпосередньої імплантації, остеоінтеграції імплантату і встановлення незнімної конструкції.
Після операції призначається антибактеріальна, протизапальна і знеболювальна терапія. Повне загоєння відбувається протягом 2-6 місяців.
Кісткова пластика
Кісткова пластика застосовується в тих випадках, коли об'єм кісткової тканини недостатній для встановлення дентальних імплантатів.
Показаннями до кісткової пластики є:
- виражена атрофія альвеолярного відростка;
- дефекти щелепних кісток після травм або видалення зубів;
- витончення кісткової тканини внаслідок запальних захворювань.
Для пластики використовують аутокістку (з тазової кістки пацієнта), кісткові замінники (біоматеріали) або їхню комбінацію.
Техніка операції:
- розріз слизової оболонки в потрібній ділянці;
- створення кісткового ложа необхідної форми;
- внесення кісткового матеріалу і його ущільнення;
- ушивання м'яких тканин над зоною пластики.
Після пластики призначається антибактеріальна і знеболювальна терапія. Набряки та гематоми минають протягом 2-3 тижнів. Повне загоєння і оссеоінтеграція займає від 6 до 9 місяців. Після цього можливе проведення імплантації.
Синус-ліфтинг
Синус-ліфтинг - хірургічна операція з підняття мембрани гайморової пазухи з введенням кісткового матеріалу. Проводиться за вираженої атрофії кісткової тканини верхньої щелепи для створення об'єму, необхідного для імплантації.
Показання до синус-ліфтингу
- вертикальна атрофія альвеолярного відростка в ділянці 5-6 зубів верхньої щелепи;
- висота залишкового гребеня кістки 4-6 мм;
- планована довжина імплантата 8 мм і більше.
Протипоказання
- виражений гайморит у стадії загострення;
- гострі запальні захворювання;
- імунодефіцитні стани.
Техніка операції
- розріз слизової оболонки;
- розтин гайморової пазухи і відділення її мембрани;
- введення кісткових матеріалів;
- ушивання і дренування рани.
Повне загоєння і реабілітація після синус-ліфтингу займає 6-12 місяців. Після цього проводять імплантацію.
Висновок
Хірургічні операції посідають важливе місце в стоматології, даючи змогу вирішувати складні клінічні ситуації.
Видалення зубів є поширеним хірургічним втручанням. Воно показане в разі неможливості консервативного лікування, травм, підготовки до протезування.
Дентальна імплантація застосовується для відновлення втрачених зубів за допомогою титанових конструкцій, що інтегруються з кісткою. Це дає змогу уникнути знімного протезування.
У разі недостатнього об'єму кісткової тканини виконують кісткову пластику з використанням аутокості або біоматеріалів.
Синус-ліфтинг проводять для збільшення висоти кістки альвеолярного відростка верхньої щелепи шляхом підняття мембрани гайморової пазухи.
Усі хірургічні стоматологічні операції мають чіткі показання та протипоказання, потребують ретельної підготовки та подальшої реабілітації пацієнта. Їх застосування в необхідних випадках дає змогу домогтися гарних результатів лікування.