Так званий начальник відділу моніторингу регульованих цін Міністерства з тарифів і цінового регулювання в Мелітополі Євген Сичак має складнощі з найпростішим рахунком.
Програма "Патруль цін", яку рашисти знімають з особливим фанатизмом, часто більше схожа на циркове шоу - фактично в кожному випуску обов'язково відбувається якийсь конфуз.
Напередодні окупанти викотили новий випуск Патруля в Кирилівці. Там працівники так званого Міністерства з тарифів і цінового регулювання обійшли кілька магазинів.
- Часто в таких місцях, де люди відпочивають, є тенденція до завищення цін. Але в нас сьогодні немає нарікань ні щодо асортименту товару, який знаходиться в достатній кількості, ні щодо цін, - заявив так званий начальник відділу моніторингу регульованих цін Євген Сичак.
Ось тільки Сичак не врахував одного нюансу - відпочивальників у Кирилівці, крім жменьки колобків і рашистів, просто немає, а отже - і скаржитися нікому.
Під час моніторингу цін Січак вказав на упаковку прального порошку. Ціна становила 420 фублів за 3 кілограми.
- Рахуємо... 420 ми ділимо на 3... Виходить, - завис Сичак, тикаючи в калькулятор на телефоні, мабуть, не маючи змоги провести найпростіший математичний підрахунок в розумі.
Загалом посада "начальника" у рашистів часто означає, що основну роботу доводиться робити самостійно. Щонайменше тому, що навіть через понад 1,5 року окупації загарбники виявилися не здатні якісно укомплектувати штати співробітників своїх фейкових органів.
Найчастіше охочих немає зовсім. А ті, хто є, вже явно не годиться на таку відповідальну роль. Утім, через брак кадрів, на керівні посади ставлять і прибиральниць, і алкашів - аби накази господарів виконували. Ну, а якщо справи зовсім кепські - завозять гастролерів.
Таким "понаїхавшим" виявився і герой сюжетів "Патруля цін" Євген Сичак. Після прибуття до тимчасово окупованої Запорізької області Євген напевно не думав, що йому доведеться на камеру поправляти цінники на господарському милі десь у магазинчику Кирилівки.
Навіть у рідному Краснодарі доля Січака складалася більш райдужно - будучи ідейним сосіянином, чоловік "працював" секретарем зборів Краснодарського крайового відділення Загальноросійського громадського руху "Національно-патріотичні сили Росії".
До 2021 року був засновником регіонального відділення в Краснодарському краї партії "Гражданская платформа".
Зараз же Січак заочно вчиться в Кубанському університеті на політолога (політолог у Росії звучить смішно) і клепає "наукові" роботи щодо діяльності партії "Единой соссии". Ну, а у "вільний" час робить огляди на пральні порошки.
Сторінка у Січака, якого все ж змусили зареєструватися в соцмережі ВКонтакте, чомусь закрита. Невже ти, Євгеша, чогось боїшся?
Раніше ми вже розповідали про колегу Сичака, місцеву зрадницю Оксану Матвієнко. До окупації жінка була адміністратором водно-спортивного комплексу Мелітополя. Не те щоб погана посада, але жадібна до влади і всього узького Оксана явно була нею незадоволена.
З приходом окупантів жінка виявила любов і відданість рашистам, за що надалі була призначена на посаду начальника "відділу фінансово-господарських та державних закупівель" за особистої протекції так званого "голови ради міністрів військово-цивільної адміністрації Запорізької області" - Кольцова.
Здавалося б, ось воно - яскраве, нове майбутнє відкривається перед зрадницею. Однак за іронією долі бути начальством при русні означає, мабуть, не мати підлеглих. Адже саме начальство в особі Матвієнка вирушило по селах Мелітопольського району... Перевіряти прокладки.
Тож замість затишного кабінету на колаборантку очікує список сільських магазинів, які необхідно проінспектувати в рамках "патруля цін". Ба більше, не пощастило Оксані не тільки в кар'єрі, а й по життю - за зраду українській державі на неї чекає реальний термін.