![Мало хлеба и медикаментов и много концертов - как живут пациенты интернатов на оккупированной Мелитопольщине (фото)](/images/news/2023/11/334588.jpg?1699371746)
У Запорізькій області близько тисячі людей із психічними розладами залишаються на окупованій території. Це підопічні чотирьох інтернатних закладів недалеко від Мелітополя, якими тепер керують росіяни.
Від багатьох пацієнтів відмовилися родичі через їхній стан здоров'я. Але навіть ті, хто має родини, не можуть із ними возз'єднатися на підконтрольній Україні території. "Вот Так" дізнався, що відбувається з психоневрологічними установами в захопленій частині Запорізької області.
Після 24 лютого 2022 року чотири інтернатні заклади соцзахисту населення в Запорізькій області перейшли під контроль росіян. Це Михайлівський, Орловський і Преславський психоневрологічні інтернати, а також Бердянський геріатричний пансіонат. За даними обласної військової адміністрації регіону, на момент вторгнення Росії в них перебували 1013 підопічних.
"Співробітники ФСБ забрали мене в підвал"
Директор однієї з цих установ не пішов на співпрацю з росіянами і перші п'ять місяців самостійно вирішував питання з медикаментами і продуктами. З останнім, за його словами, допомагали місцеві фермери. Задля безпеки чоловік попросив не розкривати назву інтернату, яким він керував, і називати його Сергієм. Він згадує, як влітку 2022 року до нього в кабінет увірвалися невідомі:
"Приїхали до інтернату, напевно, співробітники ФСБ, забрали мене в підвал і все питали, звідки я брав гроші, як існував інтернат без підтримки, тому що сам я з ними на контакт не йшов. А потім мене депортували".
На місце Сергія окупаційна влада призначила чоловіка, який працював в інтернаті комірником: той узяв російський паспорт і погодився співпрацювати. Незважаючи на те, що Сергій уже понад рік перебуває на підконтрольній Україні території, в інтернаті залишаються співробітники, які продовжують передавати йому інформацію.
Так Сергій дізнався, що 6 травня цього року понад 200 підопічних росіяни вивезли під приводом нібито загрози підриву греблі Каховської ГЕС українськими військовими:
"Весь інтернат вивезли в Приморський район. Там розмістили їх у приміщенні школи, де вони пробули два місяці. Потім їх повернули назад. Я знаю, що один чоловік помер, поки підопічні там були, і один подався в перегони. Люди були виснажені".
ДОВІДКА
Руйнування Каховської ГЕС сталося в ніч на 6 червня 2023 року. Росія і Україна взаємно звинуватили одна одну в причетності до техногенної катастрофи, яка призвела до затоплення десятків населених пунктів. Західні ЗМІ, вивчивши разом з аналітиками дані з відкритих джерел і поговоривши з інженерами, дійшли висновку, що, найімовірніше, Каховську дамбу підірвала Росія.
Сергій розповідає, що на момент окупації в його установі перебували 253 підопічних. Двох із них вдалося вивезти на підконтрольну частину Запорізької області завдяки зусиллям родичів і волонтерів. За його словами, залишається невідомою доля щонайменше 32 пацієнтів.
Чоловік каже, що після його депортації російська адміністрація в інтернаті урізала вдвічі норму хліба для підопічних: "Сказали, що в Росії багато хліба не їдять". Також, за даними Сергія, в установі залишаються близько 90 пацієнтів, які страждають від шизофренії, яких не можуть забезпечити необхідними препаратами.
Брак медикаментів - і в Бердянському психоневрологічному диспансері. За словами анонімного співробітника цієї установи, препарати, яких немає в наявності, змушені шукати і купувати за свої гроші родичі пацієнтів. Найскладніше тим підопічним, які не взяли російський паспорт.
"Препарати дуже дорогі. Наприклад, 10 таблеток коштують 500 рублів (≈5,5 долара). Цього вистачає на п'ять днів. А людині потрібно їх приймати все життя. Раніше, після того, як виписували препарати, їх видавали безкоштовно. Зараз без російського паспорта не видають. Екстрена допомога надається всім, незалежно від того, чи є в людини російський паспорт, чи ні", - розповів в інтерв'ю "Радіо Свобода" співробітник диспансеру.
Персонал медзакладу в Бердянську, за словами Сергія, теж зобов'язали отримати російське громадянство.
Мало інформації також про те, що відбувається в Орловському та Преславському психоневрологічних інтернатах. Обидва керівники співпрацюють з окупаційною владою.
Директор Преславського інтернату восени минулого року брав участь в організації так званого референдуму, завдяки якому Росія анексувала українські території, а цього року допомагав організовувати незаконні вибори в окупованій частині регіону. Про це "Вот Так" повідомив заступник голови Запорізької обласної ради Владислав Куценко.
Проти керівника Преславського інтернату в Україні порушено кримінальну справу за статтею "Колабораціонізм". І він не єдиний співробітник інтернатів на окупованій території Запорізької області, кому загрожує тюремний термін, додає Куценко.
Частину тих, хто не пішов на співпрацю з росіянами і виїхав до Запоріжжя, вдалося працевлаштувати, дехто поки що перебуває в простої й отримує дві третини зарплати. Є й ті, хто вирішив звільнитися.
"Осколок влучив просто в потилицю, жінки не стало"
Таврійський психоневрологічний інтернат розташований на лінії фронту з українського боку - буквально за кілька кілометрів від позицій російських військових в Оріхівському районі. Цей напрямок став одним із тих, де влітку ЗСУ розвивали контрнаступ до Азовського моря, звільнивши кілька населених пунктів. Близько 200 підопічних цього інтернату Україні вдалося евакуювати.
ДОВІДКА
У психоневрологічні інтернати на державне утримання приймають людей із психічними розладами, які досягли пенсійного віку, і людей з інвалідністю, які мають психоневрологічні захворювання.
Ще до початку контрнаступу біля Таврійського інтернату точилися активні бої, в яких росіяни серед іншого застосовували керовані авіабомби. За всім цим спостерігали пацієнти, розповідає "Вот Так" один із них, 28-річний Вадим Уманський.
"Я бачив, як літали снаряди, бачив, як танки їхали, військових бачив... Ми все це бачили з балконів. Ми ж на горі були - у нас усе як на долоні. Було таке, що впав снаряд, осколок потрапив жінці прямо в потилицю, її не стало. Це була співробітниця нашого інтернату", - згадує Вадим.
Інша підопічна Таврійського інтернату, 31-річна Катерина Ромас, каже, що евакуйованих пацієнтів розподілили у два інтернати під Запоріжжям.
Вона потрапила до Веселівського, який розташований далеко від бойових дій - звуки снарядів, що літають, тут не чути:
"Зараз головне, що ми живі, що є їжа. Займаємося танцями, граємо в теніс, малюємо, вишиваємо - нам ніколи нудьгувати".
Пояснюючи, чому в перші дні вторгнення до окупації підопічних інтернатів не вивезли вглиб країни, заступник голови Запорізької обласної ради Владислав Куценко каже, що "були впевнені, що російську армію вдасться зупинити й установи продовжуватимуть роботу". До того ж, за його словами, транспортування таких пацієнтів - справа непроста.
Директор одного з інтернатів Сергій, який виїхав з окупації, показує на своєму телефоні світлини із заходу для підопічних, які йому нещодавно вислали колеги.
На знімках видно дітей, які виступають на сцені перед пацієнтами в народних костюмах, а також плакати з російською символікою на стінах у коридорі. За його словами, пацієнтам в інтернаті нав'язують російську культуру.