Від початку війни чоловік не хотів залишати свою оселю, жив в Запорізькій області під вибухи російських снарядів. І навіть пережив прильот у власний будинок.
Однак замислився: цього разу пощастило, а іншого шансу вже може й не бути.
Поліцейських вразила душевна сила чоловіка. Дорогою виявилося, що він - творча натура. Пише вірші про любов до людей і Батьківщини, про віру в майбутнє та справедливість, а ще – про ненависть до загарбників і всього того, що вони накоїли на нашій землі.
Приїхали на вокзал, обійнялися та посадили Григорія Юхимовича в потяг. Дідусь на прощання щиро бажав правоохоронцям сил, наснаги та віри у якнайшвидшу перемогу, додаючи: «Бажаю, щоб жизнь була, як калини цвіт, а зозуля накувала вам по сотні літ!»
Най щирі побажання старенького мандрівника сповняться на всі 100 %.
Про це повідомляє поліція Запорізького області.