В окупованому Мелітополі медицина знаходиться на межі колапсу, але особливо важко доводиться людям із хронічними захворюваннями.
Про те, що потрапити до лікаря на окупованій території, дуже складно ми писали не раз. Але якщо у великих містах це виявляється у багатогодинних чергах, то в селах фахівці відсутні як клас. Наприклад, у Новобогданівці, де налічується кілька тисяч жителів, лікар приймає раз на тиждень, та й то не завжди.
Не краща ситуація і з медикаментами. Навіть огидної російської якості препарати купити непросто. А вже отримати безкоштовно, як це було в Мелітополі до війни, і зовсім недосяжна мрія.
В даний час на тимчасово окупованих територіях фіксуються перебої щодо видачі препаратів для моніторингу глюкози, а також інсуліну хворим на цукровий діабет, пише ЦНС.
Причиною є нездатність російської промисловості виробляти такі системи та ліки, а сама країна перебуває в ізоляції від цивілізованого світу. В результаті хворі на цукровий діабет не отримують належного догляду та лікування.
Раніше росіяни оголосили про видачу інсуліну на тимчасово окупованих територіях лише за наявності паспорта. Однак, тепер наявність червоної макулатури не гарантує лікування, адже Росія не та країна, яка має високі соціальні стандарти.
Тому підтвердження та проблеми з привиками від туберкульозу, які до вторгнення варварів українські діти отримували у пологовому будинку. Наразі дітей виписують не захищеними від небезпечної хвороби, оскільки вакцин немає.
Ще гірша ситуація із підтримкою людей з рідкісними (орфанними) захворюваннями. Наприклад, чоловіка з гемофілією у Мелітополі відправили помирати.