Тема промивання мізків дітям для окупантів - одна з пріоритетних для рашистів, і рухатися в цьому напрямі вони збираються довго і наполегливо.
Шкільні осередки "русского мира" є чи не найгіршою і найстрашнішою формою прихованого терору. Адже саме там, у стінах навчальних закладів, дітей змалечку зомбують раша-пропагандою, міцно вбивають у голови викривлені факти, навчають переписаної історії та начисто стирають українську ідентичність, нав'язуючи нову - "вузьку". І, зрозуміло, просувають "скрепи" всіма можливими способами.
Для того, щоб прищепити "сімейні цінності", учням віджатої окупантами Вознесенської школи Мелітопольського району показали російське кіно. Вибір припав на кінострічку під назвою "Быть". Вибір, звісно, сумнівний - рейтинг залишає бажати кращого, а відгуки - і поготів.
Божевільний герой, такого ж божевільного актора Івана Гойди, у властивому йому стилі, щось кричав під час проведення реп-батлу між двома відомими виконавцями вітчизняної естради, серед яких був і наш герой, "юний" репер Ілля.
Бутафорний 1993 рік, з показаними кількома вулицями, двома-трьома будинками і молодим батьком Іллі, що роз'їжджає на сьомій машині. Атмосфери 90-х не відчувалося від слова "зовсім". Герої - суцільно якісь відморозки, всі з пістолетами. Так, ми всі пам'ятаємо словосполучення "лихі 90-ті", але не до такої ж міри!
Як ви вже зрозуміли, Ілля - репер. Причому вже досить-таки відомий репер. Як людина він, не сказати б що повне овно, але щось близько до цього. У дитинстві головного героя щось сталося, і відтоді Ілля ненавидить свого батька, який відсидів у в'язниці величезний термін. А ще, головний герой посварився зі своєю дівчиною, нахамив фанатам тощо. Скрепненько.
Суть історії була зрозуміла відразу. Ілля потрапляє на три дні в 1993 рік. У підсумку він повинен щось виправити, і переосмислити свою поведінку. Хто б сумнівався. А ось мораль залишилася невідомою.
На пропаганду росія витрачає чи не більше, ніж на снаряди. Особлива увага приділяється обробці умів мешканців окупованих територій.
Весь Мелітополь обвішаний банерами з цитатами кривавого диктатора про "єдиний народ" та інші наративи російської брехні. Нескінченні масові заходи також мають на меті перевиховання українців та перетворення їх на прихильників режиму.
Це частина витрат у рамках так званої військової спецоперації, тому в кремлі грошей на це не шкодують і не вважають.
Для того щоб пропаганда була безперервною і всеохоплюючою, в Росії вигадали так звані автоклуби - пересувні "культурні центри". Їх придбало місцеве "Міністерство культури".
Виглядають ці автоклуби як звичайні вантажівки з фургоном, але оснащені мультимедійною апаратурою та розбірною сценою для виступу агітбригад.
Як зізнаються рашисти, вони потрібні для того, щоб дістатися навіть найвіддаленішого населеного пункту.
До кінця року по Мелітопольському району колеситиме сім таких пропагандистських центрів. Яку культуру вони будуть нести в маси написано в методикі Мінкульт Росії.
