До широкомасштабного вторгнення Микола працював на Запорізькій АЕС. За тиждень до того, як окупанти зайшли в Енергодар, він вивіз родину, а сам пішов у військкомат.
Зараз він — кулеметник на псевдо «Єнот» у 3-му механізованому батальйоні окремої президентської бригади ім. гетьмана Богдана Хмельницького.
Про це повідомляє пресслужба бригади.
«Кулеметником бути класно, але це дуже відповідальна посада. Ти маєш завжди бути готовим допомогти побратимам, відпрацювати, коли потрібно. Кулеметник — пріоритетна ціль для противника, але коли працюєш, то про це не замислюєшся», – каже Єнот.
Зазначається, що на перші штурми під час українського наступу влітку воїн йшов з важким німецьким кулеметом MG 42.
«MG 42 класний для позиційної роботи, особливо зі станини. Легку броню в борт пришиває. Скорострільність шалена, і б’є точно. А от при штурмі з MG 42 важче працювати — він важкий, важить як 2 ПКМи, менш зручний, боєкомплект висить збоку, короба немає. А інших кулеметів в підрозділі не було. Після штурмів у нас з'явилися «Покемони», і з ними набагато зручніше працювати в динаміці. Вони нам дуже згодилися. З ПКМ уже можна бігати, тому він як запасна зброя на позиції — якщо треба кудись бігти, взяв і побіг. Мій кулемет 89 року випуску, а я — 98-го», — розповідає боєць.
Під час згаданого штурму нарахував більше 10 моментів, коли міг загинути, каже Єнот: «В мене двоє дітей. Постійні думки про них завжди зупиняють від необдуманих дій».