У Мелітополі рашистська влада скасувала День святого Миколая в помсту за "заборону Діда Мороза" в Україні.
Маразм рашистів не знає меж - бідолахи-донкіхоти продовжую воювати зі своїми вітряками, вбачаючи у всьому змову і "зраду". Справа дійшла навіть до свят. Так напередодні стало відомо, що окупанти вирішила бойкотувати День святого Миколая, який раніше відзначали 19 грудня в країнах СНД (з 2023 року з переходом на григоріанський в Україні цей день відзначають 6 грудня).
За словами жителів Мелітопольського району, з подачі окупаційної адміністрації вчителі в школах розповідають дітям, що такого свята не існує. Такі "новини" не оцінили навіть місцеві колобки.
- У школі Мелітопольського району адміністрація повідомляє освітянам таку інформацію, дослівно, що "свята Святого Миколая в РФ немає, і його не святкують", щоб вчителі донесли дітям інформацію.
Скажіть, будь ласка, ми в якій країні живемо? Весь світ святкує, навіть та Європа, як усі кажуть, садомська. Якщо це питання не вирішиться на місцевому рівні, буду звертатися до адміністрації президента, - скаржиться колобок.
Такі ситуації - не поодинокі. День святого Миколая на окупованих територіях масово бакотується.
- У нас теж саме. Костянтинівка. Сказали, "не можна" прийшло з міністерства, хоча діти чекали, для багатьох це подарунки, Новий Рік, та ще й у школі...
Мешканці Мелітополя і району щиро дивуються: чому ж росіяни, які здебільшого хизуються православ'ям і дотриманням релігійних свят (як же без зайвого приводу випити і погуляти), раптово скасовують свято, яке відзначалося роками, зокрема й у рф?
Відповідь виявилася доволі простою, і полягає вона в тих самих вітряних млинах: виявляється, окупанти... Образилися. На що? Не повірите - на "заборону" Діда Мороза в Україні. Новини про нібито "скасування" новорічного персонажа стали одними з топових на болотах.
Повідомлення про те, що цього року вітати українців на головній площі Києва буде святий Миколай, а не Дід Мороз, пропагандисти розцінили по-своєму. Згідно з ними, в Україні казковий Дід нібито потрапив під дію закону про декомунізацію і опинився поза законом.
Насправді ж в Україні символ Нового року, звісно ж, ніхто не забороняв, а відмовитися від Дідів і Снігуроньок було лише проханням київської мерії. Однак це не завадило підкрутити децибели традиційного російського "виття" та чергової порції пропаганди.
Так окупаційні пропагандистські смітники, що іменують себе ЗМІ, вже встигли склепати низькосортні вкиди. Одне з них полягає в тому, що в деяких містах України аніматорам нібито заборонили використовувати образи та костюми Діда. У покарання за порушення заборони - штраф розміром у 20 тисяч гривень і "сигнал" до органів, "від яких не втекти".
У листівці, перекладеній українською мовою, росіяни називають Діда Мороза "педофілом", а Снігуроньку - "неповнолітньою шалавою". Чи варто говорити про те, що сипати погрозами та образами - це тактика окупантів, а не нашого народу?
Утім, одне в цій листівці все ж таки відповідає реальності: Дід Мороз - справді вигаданий персонаж, нав'язаний нам радянськими антирелігійними компаніями (як у рашистах поєднується любов водночас до совка і церкви - лишається загадкою), аби замістити святого Миколая.
Період 30-х років запам'ятався в історії як час запеклих політичних репресій у союзі та боротьби з церквою. Відтак, будь-які святкування релігійних свят перебували під забороною.
Лише у 1935-1936 роках радянська влада дозволила святкувати Новий рік. Однак без натяку на релігійних персонажів, символів та атрибутів. У 1935 році з'явилася теза, що потрібно організовувати святкування Нового року з новими радянськими традиціями та новими символами.
А вже 1937 року з легкого пера пропагандистів виник культ новорічного персонажа Діда Мороза. У такий спосіб намагалися усунути або принаймні мінімізувати вплив церкви та традицій серед людей.
Над сценаріями святкування Нового року працювали головні пропагандисти спілки. Вони розуміли, що просто витіснити християнські свята, традиція яких тривала поколіннями, ніколи не вийде. Однак цілком реально було надати статус "головного" своєму Дідові Морозу.
Усі новорічні дитячі свята, подарунки, урочисте запалювання ялинки - не що інше, як піарний хід рекламної кампанії. Там дітей змалечку навчали правильним для радянської системи цінностям і наративам.
Таким чином у союзі підміняли поняття. Дід Мороз для поколінь тих часів став заміною Святого Миколая, ялинка стала не різдвяною, а новорічною, на столах мала стояти не кутя, а олів'є.
Дід Мороз став асоціюватися з казковим героєм новорічної традиції, яким раніше був Святий Миколай, і "нашим" прототипом західного Санта Клауса, який є ніким іншим, як тим самим Святим Миколаєм.