Що чекає на Україну найближчим часом і чи є передумови до збільшення західної допомоги та перелому у війні? І яку роль відіграє Мелітополь? Своєю думкою з цього приводу поділився політичний аналітик, публіцист Віталій Портников.
На жаль, очікуваний контрнаступ не приніс бажаних результатів. Росія оговтується, нарощує військову міць і надалі офіційно погрожує продовжити знищення нашої країни. Водночас через політичну нестабільність на Заході виникли певні труднощі з допомогою для України. Тож дедалі більше аналітиків і політиків схиляються до думки, що війна триватиме ще щонайменше кілька років, перейшовши у фазу боротьби на виснаження. Своїми думками з цього приводу в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився політичний аналітик, публіцист Віталій Портников.
- Війна триває майже два роки. За цей час плани як України, так і Росії залишаються незмінними. Ми прагнемо відвоювати захоплені території, росіяни продовжують переслідувати мету - знищення держави Україна. Якого розвитку подій чекати найближчим часом?
- Загалом ситуація в російсько-українській війні відчутно не змінюється з лютого 2022 року, з початку великого нападу Росії на Україну. План російського політичного керівництва - відновлення своєї імперії або принаймні створення повноцінної сфери впливу на території колишнього СРСР, імовірно, із залученням також країн Центральної Європи.
В України мета абсолютно протилежна. Вона полягає в необхідності збереження своєї державності, примусу Росії до закінчення агресивної війни та відновлення територіальної цілісності. Оскільки ці цілі прямо протилежні одна одній і обидві сторони не можуть досягти їхнього втілення в життя - це екзистенціальний конфлікт і, таким чином, кожний рік, коли сторони не досягатимуть втілення своїх цілей, буде абсолютно подібним до попереднього. Ми увійшли в такий історичний "день бабака", який може тривати довгий час.
Тобто передбачити, коли у сторін зникне готовність відмовитися від своїх цілей, абсолютно неможливо. Тим більше ця відмова не виглядає реалістичною для жодної з держав. Якщо ми уявимо навіть на мить, що існує якась формула компромісу, вона також має бути прийнятною для обох сторін.
- Як може виглядати цей компроміс і чи можливий він узагалі після того, що Росія вчинила в Україні? При цьому, здається, наші західні партнери дедалі активніше посилають сигнали про початок його пошуку.
- Захід увесь час підштовхує Україну до ідеї такого компромісу, тобто до можливого перемир'я з Росією або призупинення бойових дій на лінії, на якій зараз перебувають війська обох країн. Тобто не на лінії українського державного кордону 1991 року, а на лінії зіткнення. Багато хто із західних політиків і спостерігачів вважає, що оскільки Україна не має ресурсів для того, щоб повністю відновити контроль над захопленими територіями, це і може бути фінальною крапкою у війні. Тобто Україна погоджується з тим, що її війська залишаються там, де вони знаходяться, а росія погоджується з тим, що вона не може захопити всю Україну. Однак навіть якщо уявити собі, що з українського боку буде розуміння такої фіналізації війни принаймні на певний час, потрібно ще, щоб у російської сторони з'явилася така сама опція щодо прийняття подібного фіналу. Однак з боку Кремля поки що ми цієї опції не спостерігаємо. Так, може скластися ситуація, коли 2024 рік нагадуватиме 2023 рік, а 2025 рік - 2024, і так багато років.
- На початку 2023 року був певний оптимізм, що Україна зможе продовжити перелом у війні за прикладом визволення Харківщини та Херсона. На сьогодні ситуація змінилася. Західна допомога надходить несвоєчасно і не в тій кількості, яка потрібна для перемоги, що буде далі - незрозуміло.
- Власне, в експертів жодних ілюзій не було і в той час. Тоді також абсолютно чітко було сказано, що 2023 рік - це час, коли Україна може розраховувати на найбільші обсяги західної підтримки та ентузіазм. Якщо війна не закінчиться у 2023 році, то тоді підтримка буде меншою, бо 2024 рік стане передвиборчим у Сполучених Штатах. Також з'явиться навіть не втома, а звичка до війни на території України. Так і сталося. Інша справа, що люди цього не хотіли чути, як не хотіли цього чути політичні та військові еліти країни.
Просто були сподівання, які теж ні на чому не обґрунтовувалися, окрім як на раціональних бажаннях. Мовляв, якщо український наступ на позиції російських військ на окупованих територіях буде вдалим - це спонукатиме Росію до перемовин, які можуть констатувати фіналізацію війни. Однак жодних об'єктивних передумов для цього не було, окрім просто людського бажання, щоб війна закінчилася. Але Росія сьогодні не піде на якісь переговори з Україною навіть за умови великих перемог ЗСУ на фронті.
- Ми стикаємося з ситуацією, коли мирні переговори неможливі, а перемогти у війні найближчим часом ніхто не має сил. Водночас війна на виснаження при зменшенні західної допомоги дає певну перевагу Росії.
- Ми в такій ситуації з листопада 2022 року, але вважати, що Росія виграє в такій ситуації - теж перебільшення. Російські війська, як ви могли помітити, у 2023 році місяцями топчуться біля якихось незначних населених пунктів на сході України, захоплення яких не створює для них жодних серйозних переваг. При цьому зберігається той політичний та економічний режим, який для Росії розпочався з лютого 2022 року. Це економічні санкції, відсутність нормальної торгівлі та співпраці з країнами Європи та Північної Америки і заморожування російських активів, які РФ тепер має шанси втратити.
Це повна економічна залежність від торгівлі з Китаєм. росія має тільки одну перевагу - те, що на її суверенній території немає війни. По суті, це такий типовий гладіаторський бій, де гладіатори знищують один одного, а в ложі з цікавістю за цим стежать глядачі з різних регіонів світу. Вони думають про те, якими будуть результати бою і як зможуть використати його у своїх політичних та економічних цілях. Китай дивиться, наскільки посилиться його вплив за рахунок цього обопільного виснаження Росії та України, наскільки він зможе виступати в ролі єдиної альтернативи Сполученим Штатам.
Саме у 2023 році в Пекіні вже почали говорити про біполярний, а не про багатополярний світ, і про Китай як про лідера в усіх глобальних організаціях, що є альтернативою НАТО чи ЄС. Раніше такої політичної лексики китайська дипломатія собі не дозволяла.
- Що стосовно цих "глядачів" із Заходу та Глобального Півдня, вони будуть і надалі спостерігати, без нарощування свого втручання?
- Звісно, бо для Заходу дуже важливо, щоб Україна могла відбитися від Росії, але так, щоб це не призвело до перспективи ядерного конфлікту. Захід тому й балансує між підтримкою України та необхідністю позбутися значної ескалації, яка призвела б до прямого конфлікту між росією та країнами НАТО. До речі, росія зацікавлена в тому, щоб знищити українську державність, щоб поставити якомога більшу частину української території в залежність, але водночас вона вочевидь не бажає за всіх своїх погроз прямого конфлікту з країнами-членами НАТО. Глобальний Південь не стільки допомагає Росії, хіба що це відбувається з боку Ірану чи Північної Кореї, але їхні можливості обмежені, скільки просто заробляє, торгуючи з Росією на вигідних для себе умовах. Тому що він взагалі не дуже розуміє, чого має обмежити ці економічні зв'язки.
- Чи відбудеться зміна західної стратегії з підтримки України, яка б дозволила зробити реальний перелом у війні? Що може підштовхнути Захід до перегляду своєї політики?
- Війна - насамперед карта бойових дій. Коли вона почне суттєво змінюватися з того чи іншого боку, одразу почнуть змінюватися події. Я вас хочу запевнити: щойно лінія бойових дій почне змінюватися в той чи інший бік, одразу зміниться і ситуація із західною допомогою. Тому що, якщо українці щось втратять, то одразу ті політики на Заході, які зараз є прихильниками України, казатимуть: "Бачите, ви вчасно не виділили грошей, і росіяни захопили українське місто, і там вбивають, ґвалтують і грабують, це все на вашій совісті, сенаторе такий-то". Якщо українці звільнять якесь велике місто Мелітополь чи Токмак, то казатимуть: "Бачите, українці просуваються, якби ви дали їм більше допомоги, вже було б закінчення цієї війни". Саме такий розвиток подій і може реально змінити політичний ландшафт на Заході.
Нагадаємо, став відомий термін закінчення оформлення нерухомості в росреестрах в окупованому Мелітополі.