Після окупації Мелітополя місто заполонили варяги з російських регіонів. Високими зарплатами та іншими плюшками їх заманюють інтегрувати захоплений регіон у лоно країни-агресора.
Однак, вседозволеність і доступ до безконтрольних грошей погано позначається на їхній психіці та викликає занепокоєння у верхах.
У регіональних адміністраціях і повпредствах президента РФ занепокоєні поведінкою чиновників, які певний час попрацювали на окупованих територіях України, а потім отримали нове призначення і повернулися в Росію. Про це "Медузі" розповіли одразу шість джерел: два високопоставлені регіональні чиновники, два політичні консультанти, які працюють із губернаторами, а також два співрозмовники в повноважних представництвах російського президента.
За їхніми словами, одна з головних проблем полягає в тому, що на анексованих територіях чиновники "вчаться надто вільного поводження" з бюджетними грошима, спрямованими на їхнє "відновлення", - навіть за мірками російських держслужбовців. Один із регіональних чиновників називає те, що відбувається на завойованих українських землях, "справжньою школою корупції".
"Там бабла багато - завались, а контролю немає. Схеми провернути легко, і є охочі з місцевих у цьому допомогти. Дуже просто приховати огріхи, навіть якщо гроші просто вкрали", - пояснює ще одне джерело, знайоме із ситуацією.
Про те, як іде розпил бюджетних коштів в окупованому Мелітополі ми неодноразово розповідали. Псевдогубернатор Є.Балицький уміє відмінно ладнати з прийшлими "колегами" і тільки встигає набивати не тільки кишені, а й засіки.
Інший співрозмовник, співробітник одного з повпредств, переконаний, що відсутність контролю над витрачанням коштів на окупованих територіях - природне явище. Насамперед тому, що перед силовиками, відрядженими в Україну, стоять зовсім інші завдання: "Боротися з агентами України, решта за залишковим принципом". При цьому він підкреслює, що є й інша причина: "Туди люди не горять бажанням їхати. Тому ось так - дивляться крізь пальці".
Джерела "Медузи" зазначають, що, попрацювавши в таких умовах, "чиновники втрачають страх". А повернувшись до Росії, починають "приміряти правила звідти на великій землі" і, зокрема, намагаються "освоювати" більше бюджетних коштів, ніж заведено в російській системі: "Доводиться зупиняти, переконувати".
Спостерігається і зворотний процес: на окуповані території вирушають чиновники, які побоюються порушення кримінальних справ про корупцію або вже потрапили під них.
Близький до адміністрації президента чиновник, своєю чергою, зазначає, що робота на окупованих територіях кардинально змінює людей.
Тепер вони сповідують "напіввійськовий стиль спілкування": "Я навіть не начальник, а командир. А ви - ніхто, падайте в ноги".
Інший регіональний чиновник зазначає, що в багатьох держслужбовців, які працювали на захоплених територіях, можна помітити "трохи презирливий тон" у взаємодії з колегами: "Мовляв, ми там за батьківщину віддувалися, а ви сиділи в тилу. При цьому зрозуміло ж, що залучали чиновників туди насамперед грошима. Але, напевно, там виникає відчуття якоїсь особливої місії. Плюс велике начальство це заохочує".
Деякі чиновники, які повернулися з України, поводяться так, "ніби їм усе можна" (навіть у спілкуванні з урядовцями), і впевнені, що для Кремля держслужбовці, які працювали на окупованих територіях, це "окремий вид" підлеглих.
Близьке до Кремля джерело "Медузи" визнає, що багато регіональних чиновників після роботи на захоплених територіях "втрачають голову": "Людина там побула кілька місяців, курирувала виконання контракту на кілька сотень мільйонів. Звичайно, змінюється погляд на життя. Ти вже не гівно і чинуша-задрот, а людина, яка може багато чого. Хочеться і далі так жити".
Можна собі уявити, що відбувається в самому Мелітополі та інших окупованих містах. Ні про які права людини і дотримання законності говорити не доводиться. Тим паче що самих жителів захоплених українських територій росіяни вважають людьми другого сорту.