Тисячі мелітопольців покинули свої домівки ще в перші місяці окупації, але через два роки змушені повертатися з різних причин. У когось у місті залишилися родичі, інші не втрачають надії переоформити і продати нерухомість, поки її не "віджали" рашисти.
На жаль, потрапити в окупований Мелітополь тепер не менш складно, ніж виїхати. росія посилила правила в'їзду, і потрапити додому люди можуть виключно через пункт пропуску в аеропорту "Шереметьєво". Там цілодобово люди очікують своєї черги, щоб пройти "фільтрацію" ФСБ, а проходять її одиниці. Умов, природно, просто немає. У зоні очікування стоїть кулер із гарячою і холодною водою, тому в чаті радять брати із собою повноцінний обід і готівку. Є кілька автоматів із шоколадками. Спати доводиться разом із дітьми на жорсткій підлозі. Для людей, які очікують на результати перевірки, лежать матраци з легкими пледами - на всіх їх не вистачає. Ті, хто пройшли пекло поїздки через Шереметьєво, радять мелітопольцям мати з собою дрібні рублі, щоб мати змогу купити будь-що в автоматах. Адже доставку їжі зробити заборонено.
Після прильоту в Шереметьєво люди заповнюють анкету. У ній 33 запитання: російська влада збирає особисті дані, інформацію про родичів у Росії, електронні адреси прибулих та адреси їхніх сторінок у соцмережах. Потім ідуть запитання про те, чи брав участь прибулий громадянин України в бойових діях, чи контактував з українськими спецслужбами/працював у них, чи мав доступ до державної таємниці. Нижче лише деякі з них:
- "Чи брали Ви або Ваші родичі, знайомі участь у діяльності політичних партій, суспільно-політичних рухів?"
- "Чи володієте Ви будь-якою інформацією про діяльність радикальних українських націоналістичних організацій?".
Закінчується все питаннями про наявні нагороди, зокрема спортивні, а також про підтримку "політики керівництва України" і "проведення ЗС Росії "спеціальної військової операції" на Україні". Причому анкети потрібно не просто заповнити, а й потім, на допиті, обґрунтувати свої відповіді.
Заповнені анкети збирають за кілька годин, а з ними документи й електроніку: телефони, ноутбуки, іноді й годинники. При цьому співробітники служби безпеки аеропорту або ФСБ вимагають повідомити їм паролі від пристроїв. Далі українців, які прибули в Росію, фотографують, у них знімають відбитки пальців, а в деяких "описують татуювання".
Подальші перевірки зазвичай займають по кілька діб, такий час очікування, ймовірно, викликаний великою кількістю людей у черзі. Допити проходять стандартно. Здебільшого читають листування в соцмережах. Іноді просять зайти навіть у ті соцмережі, якими людина вже не користується. Дивляться на лайки, репости та публікації в соцмережах. "Порожні" нові телефони викликають у ФСБ-шників підозри. Telegram видаляти не радять, оскільки співробітники ФСБ у цьому разі його обов'язково відновлять. За бажання можуть спробувати відновити і листування, а також історію пошуків браузера та інші дані.
- Летів у середині лютого з Мінська Аерофлотом, зворотний квиток не вимагали. У польоті чай/кава/булочка. Після прильоту в Шереметьєво всіх пасажирів доправили до терміналу, де нас розділили на 2 черги - громадяни РФ/РБ та іноземні громадяни. На первинному прикордонному контролі - стандартні запитання звідки/куди. Укр. закордонний забирають, видають для заповнення анкету і бланк добровільної згоди з проведеними діями. Далі прикордонники викликають усіх по одному - з усіма наявними гаджетами, флешками тощо. Здав техніку, повідомив паролі для розблокування. Потім відбитки пальців, фотографування в профіль/анфас на тлі ростоміра. Далі - довгі години очікування. У залі приблизно 60 місць, з них десяток напівлежачих. Вода з бойлера безкоштовно, кава/батончики з автомата за гроші. Приблизно через 3 години починають виходити молоді співробітники в цивільному, і запрошують по одному на бесіду. Поки чекав своєї черги, спостерігав за людьми, які виходили після бесіди. Жінка в сльозах говорила, що знайшли фотку із ЗСУшником. Хлопцеві, який сидів поруч зі мною, ставили запитання щодо лайків у тік-току (з його слів, звісно). У підсумку їх не пропустили. Годин через сім підійшла моя черга. Бесіда серйозна і досить жорстка. Щодо лайків/коментарів мене ніхто не питав, мабуть, приводу не було. Основні питання були щодо контактів, вони всі звіряються з їхньою базою. Чистити контакти марно - у мене спливли давним-давно видалені, з якими спілкувався 12-15 років тому, і про які я ледве згадав. Якщо коли-небудь ви контактували з представниками спецслужб, неважливо коли і з якого приводу, щоб уникнути зайвих запитань, краще заздалегідь вказати цей факт в анкеті, навіть якщо це було дуже давно і зовсім з інших тем. Вам поставлять одне й те саме запитання в різних варіаціях. Ви відповісте правильно тільки якщо не брешете. Не видаляйте підписки, не чистіть телефон - за це можна полетіти назад. Підписка на "труху" і подібні укр.канали не вплине на результат фільтрації, головне - ваша позиція. Якщо протягом останніх років випорожнювалися в Інтернеті на адресу росії - не втрачайте гроші, час і нерви, з імовірністю 99% поїдете назад.
Як показує практика, від відмови не рятує ні наявність сім'ї в РФ, ні нерухомості, ні прописки на "нових територіях", ні навіть ВНП у РФ і подані на громадянство документи. Відмовити у в'їзді можуть дійсно будь-кому. Найчастіше з п'ятдесяти осіб, фільтрацію проходять лише двоє. Причому, за словами очевидців, до всіх громадян "нових регіонів" ставляться дуже підозріло, і перевіряють і тих, хто отримав російський паспорт після повномасштабного вторгнення, дуже ретельно.
Дозвіл на в'їзд нагадує російську релетку, іноді успішно проїжджають ті, у кого діти служать у ЗСУ, а в інші дні відмовляють справжнім "любителям русского мира". Причому, щодо повторного пропуску відмовників немає гласних нормативів, лише якісь внутрішні інструкції ФСБшників, які громадськості не показують. Юридично з разовою відмовою, а не забороною на роки, є право намагатися, на ділі досвід повторних проїздів абсолютно у всіх невдалий.
- Одна юристка обіцяла мені допомогти, склали договір, оплатив половину, а далі вона просто мене ігнорувала, - розповідає мелітополець. Інші два юристи казали, що зробити нічого не можуть, бо заборон ніяких немає, оскаржувати нічого і до суду подавати нема на кого.
- Донька на початок війни перебувала на навчанні в Києві. Вирішили, що безпечніше виїхати до Європи, ніж повертатися до Мелітополя. Два роки не обіймала рідну дитину. Зараз хвороба серйозна в мене і донька вирішує приїхати додому, а її не пустили, кажуть загроза безпеці, - повідомляє мешканка Мелітополя.
За її словами, у студентки не було забороненого контенту і видалених груп на кшталт "Копчені москалі", але в неї знайшли листування 4-річної давнини з дівчинкою, з якою навчалася, але давно не спілкується і взагалі забула про неї.
- Мабуть, щось є на ту дівчинку, тому що прямо розпитували про неї, - вважає мати. Що робити, не уявляю. Досі в шоці!
Нагадаємо, раніше в Шереметьєво доньку не пропустили до хворої матері в Мелітополь через фото Потапа і Насті Каменських.