Незважаючи на обіцянки не призивати в армію жителів захоплених регіонів, рашисти вже з 1 квітня оголосили про набір новобранців у Мелітополі.
Передувала цьому активна постановка на військовий облік усіх чоловіків, які отримали паспорти країни-агресора. Паралельно до військкоматів відправляли і 17-річний підлітків - для проходження комісії та допризовної підготовки.
Напередодні старту весняної призовної кампанії в мелітопольських пабліках з'явилася інформація, що уточнює деталі набору на службу від окупантів.
Зокрема, ще раз підкреслюється, що повістки розсилатимуть у всіх регіонах Росії, крім Крайньої Півночі.
Рашисти знову дають обіцянки, що на фронт призовників не відправлять, але і за місцем проживання служити не залишать.
Цього року призов пройде за новими правилами: верхню межу призовного віку в Росії з 1 січня підвищили з 27 до 30 років. У Генштабі РФ вважають, що призов громадян старших вікових груп "сприятливо вплине на моральний клімат" військових частин, оскільки в таких призовників уже є професійна освіта і життєвий досвід, пише Крым. Реалии.
Призов починається на тлі публікацій у ЗМІ про те, що Міноборони Росії готує другу хвилю мобілізації на війну з Україною. Про це, зокрема, писало видання "Верстка" з посиланням на чотири джерела в адміністрації президента і регіональних урядах та міністерстві оборони. За їхніми словами, у рамках цієї кампанії можуть призвати нових 300 тисяч осіб.
Голова Запорізької ВГА Іван Федоров уточнив, що з Мелітополя та інших населених пунктів окупованого Запоріжжя в армію відправлять 60 тисяч чоловіків.
Як пояснив в інтерв'ю телеканалу "Настоящее Время" російський правозахисник, директор правозахисної групи "Громадянин і армія" Сергій Кривенко, є три шляхи потрапляння в російську армію: військова служба за призовом, добровільне укладення контракту і примусовий призов за мобілізацією.
За його словами, військовослужбовців за призовом масово на війну не направляють.
"Але: "поки що" не направляють. Для цього немає жодних законодавчих обмежень, це просто "добра воля" Міністерства оборони, яке побоюється хвилювань у російському суспільстві, тому що в суспільстві дуже непопулярна участь призовників у війні, - підкреслює Кривенко. - Це стара історія з чеченських воєн, тягнеться ще раніше, з афганських воєн, коли масово приходили труни, "вантаж 200", у велику кількість російських міст. І ось так це залишилося: призовники не повинні брати участь у війні".
Утім, правозахисники вже зафіксували кілька десятків випадків загибелі строковиків на війні з Україною.
"Військовослужбовців за призовом направляють і в окупований Крим, і в прикордонні райони на вантажно-розвантажувальні роботи, - перераховує Кривенко. - Також зараз знову стали надсилати в прикордонну службу. Ці випадки зафіксовані".
Співрозмовники "Верстки" зазначають, що у війська навесні в Росії можуть насильно призвати резервістів, а також строковиків, у яких закінчується термін служби. Джерела видання розповіли, що останніх будуть "вмовляти всіма способами" на підписання контракту.
Як зазначає видання, це пов'язано з тим, що темпи набору добровольців, охочих потрапити на український фронт, в останні місяці значно сповільнилися. За словами одного зі співробітників пункту найму контрактників, з осені темпи набору знизилися у 20 разів.
"Ми бачимо з весни 2022 року цю найактивнішу кампанію в Росії вербування на контракт, до якої долучилися всі регіонали: і губернатори, і засоби масової інформації, і так далі, - зазначає правозахисник Кривенко. - І ми бачимо, що це вербування зривається, воно не досягає таких цілей, напевно, які перед ним ставили. Вдається набрати десятки тисяч, а не сотні тисяч, на які розраховує міністерство оборони".
"Інакше вербувальники не стали б вдаватися до таких методів тиску на судимих, на мігрантів, на тих людей, які в якихось скрутних обставинах, так званих аліментників чи інших", - підкреслює він.
Кривенко окремо зазначає, що воєнкоми користуються тим, що строковики мають право з першого дня призову укласти контракт. І тиск на призовників це зробити починається одразу ж: про це розповідали багато призваних.
"Це вербування, тиск, обман практично починається з першого дня їхньої служби. І який відсоток підписує контракт, невідомо, таких даних немає", - каже директор правозахисної групи "Громадянин і армія".
За його словами, зараз ідеться про щонайменше 20-30% строковиків, які в підсумку вирішують укласти контракт з армією РФ. До війни з Україною ця частка доходила до половини всіх призваних. "До війни підписання контракту строковиками було фактично єдиним магістральним шляхом поповнення контрактників. Понад 50% строковиків підписували контракт у мирний час", - стверджує він.
"Тому, якщо трохи менше ніж 300 тисяч призивають на рік і з них навіть третина підпише, ось це майже 100 тисяч тільки на контракт іде і яких можна наступного дня направити в Україну", - підсумовує правозахисник.