У Мелітополі триває вербування підприємств у вільну економічну зону. Гауляйтер Є.Балицький в очікуванні грошових "плюшок" на закупівлі-ремонти-модернізації, тягне в ВЕЗ відверті фірми-"прокладки" - природно, не задарма.
У лютому Є.Балицький бадьоро рапортував: у ВЕЗ уже включено одинадцять підприємств на ТОТ Запорізької області. Усі вони перебувають в орбіті впливу гауляйтера. Багато з них - наприклад, "Мелітопольська промислова компанія" - уже почали отримувати десятки мільйонів рублів "на розвиток".
Не минуло й двох місяців - як кількість щасливчиків сягнула чотирнадцяти. Але якщо в перший "заклик" до ВЕЗ усе-таки включали реально діючі підприємства, то цього разу до списку потрапили якісь геть незрозумілі фірми.
Найяскравіший приклад - це ТОВ "Інженерні рішення".
Зареєстровано цю фірму в Семенівці Мелітопольського району. Причому лише чотири місяці тому - у грудні 2023 року. Основний вид діяльності - оптова торгівля виробничим електротехнічним обладнанням, машинами, апаратурою та матеріалами.
Хоча "послужний список" фірми величезний: від вантажоперевезень до монтажних робіт.
Керують цією фірмою теж вельми дивні люди. Наприклад, директором там значиться такий собі Денис Татаринов. Який розпочав свою підприємницьку діяльність рівно того самого дня, що й "Інженерні рішення".
Зареєстрований Татаринов у Криму. Особливих "слідів" його перебування на анексованому півострові виявити не вдалося. Хіба що людина з таким ім'ям і прізвищем значилася співробітником сімферопольського ТОВ "Газові технології".
Збіг чи ні, але основний вид діяльності у "Газових технологій" точно такий самий, як і в "Інженерних рішень".
Засновником із "внеском" у мільйон рублів є Володимир Миколайович Корост. Як ІП він зареєстрований і зовсім у селищі Красочний Ставропольського краю. Його "спеціальність" - роздрібна торгівля "великим товарним асортиментом з переважанням непродовольчих товарів".
Людина з таким самим прізвищем і в тому ж селищі очолює школу №5 селища Красочний. Щоправда, він не Миколайович, а Георгійович.
У селищі, населення якого не дотягує до півтори тисячі, навряд чи знайдуться просто однофамільці - та ще й не Іванови-Петрови, а носії досить рідкісного прізвища.
Микола Іванович Корост - найімовірніше, батько Володимира - також був підприємцем.
Серед інших, нез'ясованим залишається питання: навіщо торгашів тягнуть у ВЕЗ? Що вони хочуть у своїй діяльності "модернізувати"?
Але якщо виходити не з державних інтересів, а з особистих гауляйтерських, то подібне дуже легко пояснити.
Найімовірніше, Є.Балицький заводить у Мелітополь фірму-прокладку із "зіцголовою Фунтом", щоб через неї прокачувати гроші, які виділяються з бюджету РФ на "розвиток", "модернізацію" і "створення робочих місць".
Що таке вільна економічна зона?
Це "обмежена територія з особливим юридичним статусом стосовно решти території держави". Особливий статус виражається в пільгових податкових або митних умовах для національних або іноземних підприємців. Головна мета створення таких зон - вирішення завдань соціально-економічного розвитку держави, окремих регіонів або галузей.
Створення ВЕЗ на тимчасово окупованих росією територіях до жодного розвитку, як бачимо, не призводить - тільки до розпилу грошей і впровадження "мутних" схем з незаконного збагачення.
У Криму вільна економічна зона була створена ще у 2014/2015 роках - терміном на 25 років. Станом на 2024 рік Крим входить до списку дотаційних регіонів України.
У 2015 році закон "Про особливі економічні зони" ухвалили в Абхазії, яку Росія "віджала" у Грузії 2008 року. У грудні 2016 року там було створено першу особливу економічну зону "Амра" в Галському районі, а 2018-го другу - "Скурча". Відтоді минуло шість років - але потрібні інвестиції так і не прийшли.
У самій же рф із 46 підприємств ВЕЗ половина перебуває в дотаційних, включно зі злиденними Бурятією, Чукоткою і Єврейським автономним округом, регіонах.
А деякі "зони" - наприклад, у татарстанській Єлабузі - ще й періодично отримують привіти від невідомих, але дуже добрих безпілотників.