![19-летняя повар из Мелитопольского района нашла свое счастье на передовой (видео)](/images/news/2024/06/351966.jpg?1717565998)
Молода мешканка Мелітопольського району після повномасштабного вторгнення пішла захищати Україну добровольцем. І була на той момент наймолодшим солдатом у підрозділі. Там же Дар'я знайшла своє щастя і познайомилася з майбутнім чоловіком.
Наразі Дарина з дворічною донькою Владиславою перебуває в декретній відпустці і живе в шелтері для людей з окупованих територій. Історію дівчини повідомляє FREEДОМ. Дар'я з донькою живуть у запорізькому шелтері вже майже півроку. Вони родом із невеликого селища Мелітопольського району, яке тимчасово окупували російські війська.
«Я виїхала звідти ще до війни, а потім хотіла повернутися - війна почалася, окупована територія і все. Я тепер не можу виїхати додому ніяк, тому залишилися тут", - пояснює Дар'я.
Після повномасштабного вторгнення росії вона вирішила піти в українську армію. Дарині тоді ледь виповнилося 19, і вона виявилася наймолодшим солдатом у підрозділі.
«Я прийшла у військкомат кажу: “Хочу в армію”. Вони кажуть: «Ти точно добре подумала?». Я кажу: «Так, хочу». І все, 15 вересня стала на облік у військкомат, а 25 вересня вже в мене була відправка", - згадує Дар'я.
У частині дівчина служила за фахом - кухарем. Також була старшим бойовим медиком при штабі. В армії познайомилася з майбутнім чоловіком. Зараз він разом зі своїми побратимами на передовій.
«Близько до росіян стоять, це найближча дистанція. Я знаю, у мене чоловік теж військовий, ми ж там і познайомилися з ним, і це його хлопці", - каже вона.
Півроку тому Дарині довелося піти у відпустку для догляду за дитиною. Їй порадили оселитися в запорізькому шелтері для мам із дітьми. Дівчина швидко з усіма подружилася.
«Ми тут усі стали як рідні одне для одного - велика сім'я. І дитячий садок", - підкреслює вона.
У шелтері 25 дітей. Для них обладнали ігрову кімнату, проводять дитячі свята, заняття та уроки. Але найголовніше - діти спілкуються з однолітками і під час ігор вчаться, каже Дар'я.
«Донька в мене - золота дитина. Звісно, і балувана, діти як діти. Вона знає все, що їй треба: до десяти навчилася рахувати, літери, циферки, розважаємось, і в грі просто вона це вивчає", - розповідає Дар'я.
Однак, сумує за рідним селищем і мріє про час, коли повернеться додому, щоб доглядати за садом і городом.
«Коли деокупація відбудеться і, дай бог, якщо в мене залишиться будинок цілий, я повернуся туди. Я там виросла і, знаєте, у 20 років не кожен хоче виїхати в село назад. А я вже задовбалася сидіти тут, у місті. Я хочу додому - городи, палісадники - додому хочу", - каже дівчина.
Вона вірить, що Україна поверне всі тимчасово окуповані території, і вона повернеться додому. А поки Дарина готується до продовження служби: восени закінчується відпустка для догляду за дитиною.
«У вересні назад має бути призов, готуємося... Воно не страшно, стріляти навчилася, їсти готувати теж умію. У мене всі були задоволені, що в них такий кухар з'явився", - наголошує Дар'я.
Планує повернутися до своєї частини та зробити на службі все можливе, щоб Збройні сили України якомога швидше вигнали путінських терористів з її рідного селища.