![Гауляйтер Балицкий представил к награде соратника Медведчука, который «засел» в Мелитополе (фото)](/images/news/2024/06/352592.jpg?1718204501)
У Мелітополі вже котрий день триває шабаш під назвою «день росії». Спеціально до вигаданого свята так званий гебернатор Запорізької області роздає медальки.
Чорна мітка
«Чорну мітку» у вигляді медальки «за заслуги перед Запорізькою областю» отримав і кримський зрадник, який засів у Мелітополі. Йдеться про комуніста Олега Слюсаренка.
Незважаючи на те, що в Мелітополі медійним обличчям кпрф усі вважають Тараса Генова, який, здається, і спить у червоній футболці СРСР та такого самого кольору шортах, а на офіціозах завжди з'являється в червоній кепці та з червоною краваткою на шиї, посаду голови обласного осередку кпрф окупанти Генову не дали. Мабуть, пикою не вийшов.
Першим секретарем обкому кпрф став кримський «прибулець» - товариш Слюсаренко. І медальку до дня росії Генову не дали. Її отримав якраз таки червоний гастролер.
- З таким керівником, Запорізький обласний комітет кпрф і далі продовжуватиме працювати на благо нашої великої батьківщини. Запорізький обласний комітет лксм рф вітає першого секретаря обласного комітету кпрф із нагородою!» - тут же прогнувся перед шефом Генов.
До «нагороди» ми ще повернемося, а поки нагадаємо, хто такий Слюсаренко.
Зі слюсаря в депутати, з регіонала в комуністи
Олег Слюсаренко народився 1967 року в Джанкої, Крим. З 1988 почав працювати слюсарем депо Красноперекопського підприємства промислового залізничного транспорту. І, як це було модно в радянському союзі - з доярки в керівники, зі слюсаря в депутати, за таким же сценарієм розвивалася і кар'єра Слюсаренка. Природно, у цій справі не обійшлося без «волохатої руки». Кримському зраднику її простягнув Медведчук
ДОСЬЄ КОЛАБОРАНТА
- З 1990 року по 1998 рік - індивідуальна трудова діяльність.
- З 1999 року по 2002 рік - агент з постачання МПП «Ремонт-1», м. Армянськ.
- З 2002 року до 2003 року - заступник голови кримської республіканської громадської організації «Російський рух Криму».
- З грудня 2003 року до травня 2006 року - голова виконкому російської громади Криму, м. Сімферополь.
- З травня 2006 року до жовтня 2009 року - помічник першого заступника голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- З жовтня 2009 року - голова виконкому російської громади Криму.
- З 2006 до 2011 року - депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим п'ятого скликання, обраний від виборчого блоку Партії регіонів, член депутатської фракції Верховної Ради Автономної Республіки Крим «блок “за януковича”.
До 2014 року Слюсаренко залишався одним із керівників осередку медведчуківського «українського вибору». Брав участь у проведенні мітингів на підтримку окупації Криму та фейкового референдуму. Українська прокуратура у 2021 повідомила зраднику про підозру в держзраді.
І ось настав грудень 2022 року. Чомусь у Криму окупанти провели збори запорізького відділення кпрф і обрали першого секретаря. Але зовсім не прихильників з ТОТ області, на кшталт Тараса Генова, затятого фаната комунізму з Мелітополя, чи не менш махрового і пораненого в причинне місце комуняку Максима Зубарєва, який очолював окупаційну адміністрацію в Якимівці. Першим секретарем призначено було якраз Слюсаренка, якого «підтримав місцевий актив». Який такий актив може бути в області, де, як і в усій Україні, компартію давно заборонено, а кпрф і в помині не було - незрозуміло.
Далі Слюсаренко став кандидатом, а пізніше і депутатом так званих законодавчих зборів Запорізької області від кпрф.
Повернемося до медальки. Які такі заслуги перед Запорізькою областю має комуніст-перебіжчик? Крім пропаганди і правильного голосування за виділення федеральних грошей на «пральні» Балицького у вигляді ремонтів і будівництв уже побудованих і відремонтованих за України об'єктів, жодних.
Ще одна заслуга - протер пам'ятник. Напередодні 9 травня нечисленна компашка Слюсаренка для піару підмела біля підніжжя і протерла ганчірками пам'ятник робітникам Мелітопольського моторного заводу. Якраз тоді Слюсаренко відзначився безглуздою реплікою:
- 9 травня залишається головним днем у нашій вітчизняній історії. Можемо зазирнути на 200 років назад, тоді теж були події, - ляпнув тоді кримський гастролер.
З іншого боку, не здивує, якщо славний трудовий шлях Слюсаренка завершиться посадою двірника, досвід-то вже є.