За перший місяць роботи відкритого в Запоріжжі рекрутингового центру туди звернулося понад 700 осіб, стверджує голова Запорізької області Іван Федоров. Серед них і жителі окупованого Мелітополя.
Запоріжжя стало другим містом в Україні після Львова, де запустили подібний пілотний проєкт. У майбутньому центри рекрутингу мають запрацювати по всій країні. Там можна обрати будь-яку професію - від оператора безпілотних апаратів чи кухаря до бойового медика чи стрільця. Після того, як людина обирає професію, вона проходитиме співбесіду з рекрутером і представниками обраної військової частини.
«Новини Приазов'я» вирішили детальніше дізнатися, хто звертається до центрів рекрутингу. Чим ця система відрізняється від роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК)? Чи можуть рекрутингові центри з часом вирішити питання мобілізації в Україні?
Що шукають і що пропонують?
Представник Міністерства оборони України з рекрутингу Олексій Бежевець в ефірі телемарафону розповів, що принципова різниця між рекрутинговим центром і ТЦК полягає в тому, що такі центри сформовані в цивільному середовищі.
Туди людина може звернутися неодноразово, залишити свої дані і знайти найбільш релевантну своєму досвіду позицію.
Він також розповів про найбільш затребувані вакансії в рекрутингових центрах, які вже працюють. Зокрема, це водії, механіки, медики, діловоди, стрілки.
Звичайна мобілізація через ТЦК не дає такої можливості, і часто майбутній підрозділ проходження служби, як і спеціальність, залишається невідомим для рекрута.
У Запорізькому центрі рекрутингу на початку його роботи було представлено понад 10 бригад області. «Новини Приазов'я» завітали до цього центру та поспілкувалися з людьми, які туди звертаються. Вони розповіли про свою готовність приєднатися до Сил оборони України та ким себе там бачать.
Іван: «У цьому центрі мені допомогли вийти на зв'язок із частиною, до якої я хочу вступити, на контракті служити. Обрав спеціальність - оператор дронів. Це нова для мене спеціальність, і вона була цікава мені ще до війни. Результат - скоро вже поїду в частину, оскільки в мене вже багато навчань пройдено».
Віталій: «Я вирушав на спеціальність водія. Після спілкування з працівниками центру рекрутингу я отримав для себе потрібну інформацію. Усе розкладають по поличках - де, що, коли, куди. Тож це дуже багатообіцяюча робота в цьому напрямку. Я зараз очікую відправки в навчальний центр».
Роман: «Я тільки приїхав з окупації. ТЦК не довіряю, багато чув про них, а в рекрутинговому центрі, кажуть, можна за власним бажанням обрати професію, частину, в яку хочеш. Хочу йти в артилеристи. Які в мене очікування? Хочу звільнити Україну. У мене мама на окупованій території. Вона на мене чекає».
До рекрутингового центру в Запоріжжі звертаються також і жінки. Одна з них - Тетяна, яка теж виїхала з окупації і тепер хоче приєднатися до української армії. Утім, поки що їй не змогли запропонувати контракт через вік.
«Там, де я проживала - глибока окупація. Усі чекали, що ось-ось звільнять. А воно щось ніяк не рухається. Мені просто набридло тинятися без діла. Вік у мене такий, що на роботу не беруть - 59 років. Потрібні молоді. А вчора мені трапилася стаття про цей центр, де написано, що за місяць сюди прийшли сотні людей, 80 відібрали - старше 60 років, із них 19 жінок. Я так подумала і загорілася. Очікую, що мене візьмуть на замітку, зателефонують і запропонують щось", - поділилася жінка.
«Пенсіонери теж хочуть служити»
Представниця рекрутингового центру в Запоріжжі Анастасія повідомила, що станом на кінець квітня до них звернулося вже понад 800 осіб. За її словами, вікова категорія дуже різна - від 18 до 60 років.
«Навіть 62-річні чоловіки приходили і говорили, що хочуть служити, але за законом ми не можемо допомогти їм піти на контракт в армію. Найчастіше за консультацією звертаються чоловіки від 35 до 56 років", - каже вона.
Чоловіки переважно цікавляться вакансіями операторів БПЛА або водіїв, додала представниця рекрутингового центру.
«У нас дуже багато вакансій багатьох військових частин. Як мінімум, це 10 військових частин, які закріплені за Запорізькою областю. Це водії, оператори БПЛА, кухарі, медики та артилеристи. Дуже багато хлопців-артилеристів, які раніше служили, але за станом здоров'я деякий час відмовлялися від служби, зараз готові повернутися", - поділилася Анастасія.
«Цікавлять мотивовані»
У бригади «Азов» також є свої рекрутингові центри. Вони працюють у 5 містах України - у Львові, Одесі, Дніпрі, Луцьку та Києві. Ми вирішили дізнатися, як цей процес проходить у цих центрах.
Начальник групи комплектування «Азова» Ярослава Кашко на псевдо «Бджілка» розповіла «Новинам Приазов'я», що бригада зацікавлена в вмотивованих людях, які хочуть долучитися до підрозділу виключно добровільно.
«Ми підрозділ, у якому ми не будемо змушувати йти. Чим це зумовлено? Насамперед, це зумовлено хорошими командирами, яким довіряють, який дійсно свій особовий склад надзвичайно сильно цінують. Бойовий досвід нашої бригади дуже великий. Це вмотивовані бійці, з великим досвідом за плечима, які можуть навчити справді потрібних речей, які стануть у пригоді новобранцю. Ми даємо людині, перш за все, обрати напрямок, де б вона хотіла служити. Бо для нас надзвичайно важливим є фактор того, що людина перебуває на своєму місці і є фахівцем у тій чи іншій справі. Набагато краще використовувати навички і знання людини за її специфікою, за її напрямком, бригада стає від цього більш ефективною", - зазначила вона.
«Крок, який змінює життя»
До рекрутингових центрів «Азова» звертаються 10-15 осіб на день, каже начальниця групи комплектування. Але приймають не всіх. За словами Кашки, якась частина людей відсіюється на співбесіді.
«Для нас також важливо, щоб для людини це був зважений крок у той момент, коли вона дійсно готова піти служити. Тому що це такий крок, який скоріш за все змінює життя і несе за собою певні наслідки. Ми можемо відмовити людині, якщо вона має наркотичні, алкогольні залежності, якщо вона має, наприклад, явні хвороби, які суперечать і унеможливлюють проходження її служби в нашому підрозділі та виконання тих завдань, на які вона претендує або які ми можемо запропонувати людині", - пояснила співрозмовниця.
Тривалість базового курсу бойової підготовки в бійців, які набираються до бригади, становить 5 тижнів. Тут стежать за тим, щоб люди максимально відповідали посадам, які вони обіймають.
«Якщо людина приходить, умовно, водієм, зрозуміло, що ніхто не кине її піхотинцем для того, щоб вона штурмувала посадки або витягала поранених бійців. Якщо людина прийшла кухарем, вона, найімовірніше, так само виконуватиме свої обов'язки кухаря. Але якщо людина свідомо приходить на піхоту, на танкістів, аеророзвідників, зрозуміло, що це вимагає виконання певних завдань на лінії зіткнення, і ми до цього максимально хлопців готуємо. Нам невигідно відправляти непідготовленого бійця, тому що він може підставити своїх побратимів, і ми зазнаємо великих втрат", - підкреслила Кашка.