Комунарський районний суд міста Запоріжжя ухвалив стягнути 1,91 млн гривень моральної шкоди, заподіяної органами слідства та прокуратури на користь начальника Мелітопольського СБУ.
Про це повідомляє "Судовий репортер" із посиланням на рішення від 17 квітня.
27 лютого 2022 року колишнього начальника Мелітопольського МВ УСБУ в Запорізькій області було затримано на блокпосту на виїзді з міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. Його звинуватили в тому, що він самовільно залишив нове місце військової служби в Запоріжжі, тому що начальником УСБУ в Запорізькій області на нього покладено обов'язки при антитерористичному центрі УСБУ в Запорізькій області.
1 березня 2022-го суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Співробітник СБУ звільнився під заставу в 744 тис. грн.
Згодом кримінальне провадження закрили у зв'язку з тим, що слідчі не встановили достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпали можливості їх отримати. Пізніше суд скасував це рішення і зобов'язав прокурора закрити справу взагалі за відсутністю в діянні складу злочину. Перебування під слідством тривало 8 місяців.
Колишній підозрюваний звернувся до суду, вимагаючи відшкодування збитків. Повідомив, що саме за повідомленням своїх колег із СБУ його безпідставно затримали та помістили до установи виконання покарань. Це сталося наступного дня після того, як він, як стверджують під час судового процесу свідки, машиною вивіз з окупованого Мелітополя важливі документи, які не мали потрапити до рук ворога. При цьому його дружина з двома малолітніми доньками вимушено залишалися в окупації.
Надалі, будучи затриманим, через судові обмеження на пересування, чоловік не міг терміново евакуювати свою сім'ю з окупованої території. Він розумів, що дружина і діти можуть бути затримані представниками РФ для шантажу його як працівника СБУ, що найімовірніше могло призвести до їхньої смерті.
Чоловікові вдалося організувати евакуацію своєї сім'ї лише 7 квітня 2022 року, коли його дружина сама сіла за кермо автомобіля, їдучи з двома малолітніми доньками, одна з яких була новонародженою. Виїжджаючи з окупованого міста, автомобіль все ж таки потрапив під ворожий обстріл, пишуть журналісти видання.
Стягуючи компенсацію в 1,91 млн гривень, суд погодився з доводами позивача, що його моральні страждання були більшими не лише через загрозу власному життю та життю родини. Адже його як офіцера СБУ звинуватили в особливо тяжкому злочині та помістили під варту. У зв'язку з кримінальним переслідуванням позивач потім не отримував заробітну плату і мусив позичати гроші у знайомих для оплати житла як внутрішньо переміщеної особи, забезпечення сім'ї харчуванням та іншими предметами побуту.
Цікавий збіг обставин. З матеріалів кримінальної справи відомо, що за кілька днів до повномасштабного вторгнення, а саме 22 лютого 2022 року, цього працівника СБУ за направленням сімейного лікаря було госпіталізовано до кардіо-неврологічного відділення підрозділу "Лікарня невідкладних станів". Він мав перебувати на лікарняному до 1 березня.
Але 24 лютого у зв'язку з введенням воєнного стану відпросився з лікарні, зобов'язавшись продовжити лікування і виконувати приписи лікаря. У зв'язку з окупацією Мелітополя і втратою зв'язку з електронною системою охорони здоров'я та перебуванням лікаря, який видав листок непрацездатності, на окупованій території, слідчі нібито не могли перевірити перебування підозрюваного на лікарняному.
Свідки з-поміж співробітників СБУ підтвердили, що 24 лютого їхній колега прийшов у Мелітопольський відділ УСБУ в Запорізькій області та ніби то брав безпосередню участь в організації оборони міста і району. Вранці 26 лютого він вирішив евакуюватися з міста, яке вже було окуповане, і вивіз важливі документи.
Оскільки виїхати можна було лише через ворожі блокпости, працівник СБУ залишив усе, що може бути заборонено, а службове посвідчення сховав під килимок у салоні автомобіля. Маловідомі сільські дороги йому вдалося виїхати і дістатися Запоріжжя вже в темний час доби.
Потім співробітник СБУ доповів шефу про прибуття, на що останній недоброзичливо відповів, щоб він займався своїми справами. Ні про лікарняний, ні про сім'ю, ні з інших службових чи особистих питань він спілкуватися не захотів. Було відомо, що вже другу добу поспіль триває евакуація особового складу та членів їхніх сімей за межі Запорізької області.
Наступного ранку чоловік прийшов до адміністративної будівлі УСБУ в Запорізькій області, щоб запитати про евакуацію своєї родини. Керівник УСБУ в Запорізькій області перебував у кабінеті начальника відділу ЦСОА ("Альфа"), у якому також були інші співробітники. Обговорювати евакуацію ніхто не захотів і натомість начальник УСБУ в Запорізькій області запитав підлеглого, хто його - "зрадника" впустив у приміщення Управління, та наказав залишити будівлю.
Чоловік почав сам шукати можливості порятунку сім'ї. На той момент у штабі була інформація про високу небезпеку захоплення ворогом Запоріжжя.
Після того, як начальник вигнав його з кабінету і фактично відмовився з ним спілкуватися, а більшість працівників УСБУ в Запорізькій області разом із сім'ями вже виїхали за межі області, чоловік вирішив самотужки організувати евакуацію дружини та двох неповнолітніх дітей, після чого виїхав із ними в глиб України.
З огляду на виїзд більшості працівників Управління за межі гарнізону без оформлення будь-яких документів, рапорт про виїзд за межі Запорізької області, як і інші співробітники УСБУ в Запорізькій області, він не писав, відрядження йому не оформляли, що підтверджують свідчення низки свідків.
На виїзді з Кривого Рогу в напрямку Запоріжжя працівника СБУ зупинили співробітники патрульної поліції, які сказали, що він фігурує на обліку як дезертир і тому буде затриманий.
Згодом слідчий суддя, оцінюючи ці обставини, дійшов висновку, що такі докази підтверджують, що працівник СБУ будь-якого наміру та мети ухилитися від військової служби не мав і прокурор має закрити справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.