Черешеньки з медом 3: зрадниця і двері, "він не хотів до Кобзона", ягідна сталінізація

Доброго вечора кожній бджілці, а ка*апні - висіти на гілці. З вами черговий випуск "Черешеньок з медом" - новин, від яких солодко на душі!

Гауляйтерка Кирилівки Єкатєріна Уманєц - настільки пихата, наскільки й дубувата - захтіла заробляти расєйскіє рублі шляхом цнотливих комерційних занять. Не санаторії дерибанити, не перед кадирівцями тропака садити - а тишком-нишком рекламу на своїх сторінках у соцмережах плюхати. Мовляв, підуть до мене гроші як до бомжа - воші. Плюхнула маляву на тему "купітє двєрі", чекає - а грошей катмає. Нє, ті дві каліки, що на її деліріум тременс підписані, зацінили. І все, таваріщі - дзвінок, трамвай рушає!

М'ать буде наново санаторії трусити і кадирівців любити. Бо двері - це не "русскій мір", тут кебету мати треба.

У Мелітополі вагнерівців назбиралось - як у дурника гнутих цвяшків: убивці, ґвалтівники, грабіжники - все як путін любе. Начальство оцій наволочі обіцяло свободу, золоті пралки та срібні унітази. Але народ прибув не в тім'я битий - під Соледаром та Бахмутом багато хто від ЗСУ на кабачки отримав. І віри брехливому пасталаканню не йняв - натомість, хотів забейкатися у такі хащі, щоб і дзєржинський не знайшов. Один з таких кобзонофобів - Анатолій Юхимов, 33-річний бевзь, що скоїв вбивство з особливою жорстокістю.

Таким людцям пропонуємо заміну: замість побитих міллю кобзонячих підвивань тарганитися на концерт Вагнера. Там і музло доладніше, і Гітлер у першому ряду возсідає!

І наостанок - про найсолодше. Московитській сарані та їх посіпакам, що гребуть під себе чуже добро як китайці - Сибір, забагнулось "поімєть" із того, що з собою хріна зо два утягнеш. Почухали потилицю: нумо, братчики, усі фруктові дерева у Мелітополі порахуймо - і най за них "укробандерівці" платять. Ідея ця "наслєдствєнная", ще від Сталіна: той у 1952 році фруктовий податок до таких небес утелющив, що селяни, за сокири взявшись, рубали вишні-черешні так, що аж гай шумів... Серп і молот і звізда тягнуть курицю з гнізда - знаємо, проходили.

...Сарана - вона і на росії сарана. Тіко страшніша, дурніша і жере як "Гєлєндваґєн".

На цьому, любі бджілки, дозвольте низький уклін, а ка*апні - погребальний дзвін! Усе буде, як буде - а буде лепсько!

Як маєте питання, привітання, поради, побажання - пишіть черешенькам на електронну адресу: [email protected]

Посилання на попередній випуск новин - тут.