Зрадник та вбивця за спадком. Мелітопольський гауляйтер Є. Балицький, вочевидь, вирішив продовжити криваву справу предків із винищення українців.
Гауляйтеру Мелітополя та всієї області Є. Балицькому на роду було написано стати кривавим тираном, живодером та зрадником. Адже дядько батька Балицького був "еталонним" чекістом, на руках якого кров сотень тисяч убитих українців. Він несе пряму відповідальність і за Голодомор, і за масові страти українських патріотів, що на користь радянської влади задушило визвольний рух в Україні. Балицький, схоже, надихався своїм предком і вирішив пройти його життєвий шлях, часом копіюючи його один в один.
Всеволод Аполлонович Балицький - чекіст із 20-річним стажем, який дослужився завдяки масовим репресіям до неймовірно високих постів комісара державного рангу (1935) та народного комісара внутрішніх справ Української РСР (1934—1937). Фактично, Балицький був головним поліцаєм України у криваві роки сталінських репресій.
Свою кар'єру у внутрішніх органах предок мелітопольського гауляйтера Балицького розпочав із розправ над українськими патріотами, тими, хто виступав за незалежність України. Всеволод Балицький активно проявив себе на терені знищення "петлюрівців" та "націоналістів", виявивши при цьому неймовірну жорстокість: для придушення українського підпілля чекіст вдавався до максимально кривавих показових розправ, широко практикував взяття заручників та "децимації" (розстріл кожного десятого мирного жителя з тих селищ, де надавали допомогу повстанцям). Підтримував усі репресивні ініціативи головного радянського карателя М.Н.Тухачевського, зокрема, схвалив "винахід" Тухачевського - "газенваген" (вбивство людей вихлопними газами у критому кузові вантажівки). Пізніше цей "винахід" запозичили німецькі нацисти.
Арнольд Арнольдов (Кессельман), який служив 1919 року в Одеській НК, згадував:
- Брав я також участь у червоному терорі, який проводив... тов. Балицький. У гаражі будівлі НК на Катерининській площі щоночі розстрілювали до 50 осіб. Жертв змушували роздягнутися догола, потім заводили в гараж партіями по 10–12 осіб. Там на них чекали чергові бійці комендантського взводу. Постріли заглушалися шумом вантажівки, що працювала. Підписи Балицького стояли під багатьма смертними вироками.
Всеволоду Балицькому належить хвалебна ода "червоному терору":
Мы дружно на бой поднялись,
И там, где недавно так весело жилось,
Потоки крови полились.
Так что же? Пусть льется, не будет пощады,
Ничто не спасет вас, ничто!
Терором зараз активно займається і його нащадок, гауляйтер Є. Балицький: в одному лише Мелітополі через катівні російських загарбників пройшли сотні людей. Доля багатьох затриманих досі невідома.
Також Всеволод Балицький несе пряму відповідальність за репресії проти українського селянства у роки "колективізації": забезпечував арешти та висилку "кулаків", що супроводжувалося, як правило, "ліквідацією" багатьох з них військами.
У звітних документах авторства Балицького, що збереглися, він повідомляє про свої "успіхи" на терені "колективізації" і боротьби з "класовими ворогами". Так, наприклад, за 1930 рік він повідомляє про арешт в Україні до 19 тис. так званих "кулаків" лише в рамках однієї операції. До 1931 року указами Балицького було виселено з України на Урал близько 30 тис. українських сімей.
За фактом, саме Балицький був одним із відповідальних за масове "видворення" українців та переселення їх у віддалені регіони росії. На їхні місця заселялися "споконвічні росіяни" з Сибіру та інших регіонів - саме їхні нащадки зараз кричать, у тому числі і в Мелітополі, що "це завжди була російська земля!", вимагають "руський мір" і голосують на псевдо-референдумах. Тобто предок гауляйтера Балицького створив ситуацію, якою зараз скористався його нащадок, аби сприяти анексії українських територій та заодно – вибудовуванню своєї кар'єри.
До слова і тут Є. Балицький повторює шлях свого предка: він також займається зараз насильницьким "видворенням" мелітопольців за територію рідного краю, і також охоче роздає квартири, що звільнилися, російським "гастролерам".
У тисячах справ за підписом Балицького людей засуджували до репресій лише за те, що вони вивчали українську мову або співали українські пісні.
У листопаді 1932 року Балицький був направлений особливо уповноваженим ОГПУ на Україну, де в цей час був голод, із завданням "безумовно виконати план хлібозаготівель". Його повноваження на той момент були необмеженими, включаючи право одноосібного винесення позасудових смертних вироків та усунення з посад керівників будь-якого рангу. Збереглися накази, в яких В. Балицький розпоряджається не випускати біженців із голодуючих районів та застосовувати для цього зброю, весь хліб забирати вщент, викрадати худобу, щоб не бажаючі йти до колгоспів померли від голоду.
Таким чином, Всеволод Балицький відповідальний за Голодомор в Україні та на його совісті життя тисяч людей, які загинули від голоду. Його нащадок Є. Балицький також зараз грабує запорізький регіон і вивозить зерно та продовольство до Росії, провокуючи голод в Україні.
1933 року Всеволод Балицький став одним із членів "трійки", яка виносила смертні вироки у справах "про повстанство та контрреволюцію в Україні". Нарком освіти УРСР Микола Скрипник дав Балицькому прізвисько "Гільйотина України".
Усі підвищення по службі Всеволод Балицький отримував виключно за "успіхи" у винищуванні "ворогів народу". Усього на совісті саме чекіста Балицького десятки, а то й сотні тисяч репресованих і розстріляних людей. Саме за такі "заслуги" він був нагороджений трьома орденами Червоного Прапора.
Сам же В. Балицький користувався своїм становищем і купався в розкоші: у Києві він жив в особняку, ремонт якого коштував близько 1 млн рублів, а місячні витрати на утримання становили 35 тис. рублів. У саду чекіста росло 8500 троянд, біля будинку були зоопарк та оранжерея; він колекціонував живопис та скульптуру. Для походів магазинами до дружини Балицького був приставлений спеціальний співробітник НКВС.
Очевидно, що зрада у Є. Балицького також в крові, адже його предок був розстріляний за держзраду за підозрою в участі у "військово-фашистській змові" та шпигунстві на користь Німеччини. Це були сталінські часи і тоді подібним чином по "липовим" справам усували всіх, хто був незручний владі, проте той факт, що через рік Всеволод Балицький жодного разу не потрапив під реабілітацію, дає зрозуміти, що в його випадку все було досить однозначно і кривавий чекіст знайшов заслужену смерть від інших чекістів. 1998 р. рішенням Військового трибуналу Московського військового округу дії В.А. Балицького було кваліфіковано як військові злочини.
Тож якщо Є. Балицький взявся продовжити "славну справу" своїх "дідів", то родова карма йому чітко сигналізує, що після зради та винищення українців неминуче піде визнання військовим злочинцем та розстріл. А ліквідують Євгена Балицького його ж кремлівські куратори, як відпрацьований матеріал.
