Зрадити Батьківщину заради підвищення на посаді. У Мелітополі колаборантка допомагає загарбникам знищувати сферу освіти.
Для когось окупація - це не тяжке життя під владою загарбників, а чудова нагода вибитися "з бруду в князі". Проект зі збору бази даних мелітопольських колаборантів Суки Мелітополя розповідає ще одну таку історію "неймовірного успіху". Мешканка Мелітополя за короткий час здійснила кар'єрний стрибок - всього варто було зрадити Батьківщину і продатися окупантам.
До війни Свиридова (Куликова) Яна Сергіївна 05.01.1985 р.н. працювала на посаді бібліотекаря наукової бібліотеки ТДАТУ. Вже тоді майбутню "громадянку зрадницю" не злюбили колеги за скандальний характер, любов до пліток і схильність до істерики. На будь-які випади на свою адресу Свиридова бравірувала тим, що вона мати-одиначка. Мабуть, цей факт, на її думку, дає їй повне право на будь-яке свинство.
Звання істерички-бібліотекарки Яну Свиридову не влаштовувало, адже крім склочного нутра, вона мала ще й амбіції. Тому російську окупацію вона прийняла із захопленням, побачивши для себе можливість поліпшити своє становище. Зрадниця почала активно підтримувати окупаційну владу, агітувала за "рускій мір" та погрожувала проукраїнськи налаштованим мешканцям Мелітополя доносами до комендатури. Таку відданість рашисти помітили і гідно оцінили.
Після захоплення російськими військовими приміщень ТДАТУ та перетворення університету на фейковий ВНЗ під назвою "МДУ ім. Макаренка", Свиридова почала закидати псевдо-керівництво установи заявами із пропозицією своєї кандидатури на посаду заступника директора бібліотеки. Незабаром вона отримала таку бажану для себе посаду. За які заслуги молоду жінку з низькими здібностями до комунікації було призначено на керівну посаду - історія замовчує.
Свою діяльність на новому посту зрадниця розпочала у "найкращих" традиціях нацистської Німеччини - зі знищення книг. Свиридова допомагала російським окупантам позбутися українського бібліотечного фонду захопленого університету. Завдяки її активній участі було вилучено та знищено книги, присвячені українській культурі, мистецтву та історії.
Що примітно, зрадниця щиро пишається своїми "подвигами". Вона навіть не відмовляється від звання "суки Мелітополя", і сама запропонувала однойменному проекту свою найкращу, на її думку, фотографію. Марнославна колаборантка впевнена, що "рускій мір" і надалі заохочуватиме її низьку діяльність і забезпечить їй захист. Але втеча окупантів з Мелітополя не за горами, і скоро на Свиридову чекатиме неприємний сюрприз. Чи спрацює прикриття статусом матері одиначки під час спілкування зі співробітниками СБУ - питання риторичне.
