Ворог не полишає спроб знищити місто Оріхів у Запорізькій області.
За словам місцевих жителів, там не залишилося жодного неушкодженого будинку. А ракетні та артилерійські обстріли тривають щогодини. Ті, хто залишився в місті, живуть без води, газу та світла. І розраховують лише на допомогу українських військових та волонтерів.
Потужні вибухи ворожих "Градів" змусили місцевих покинути чергу за гуманітарною допомогою і шукати укриття. Хоча на камеру кажуть, що до таких звуків уже звикли.
"Ми вже звикли, ну, я не знаю, я не боюся, наприклад", – каже жителька Оріхова Ірина.
Вороги обстрілюють Оріхів від перших днів вторгнення. Представники тутешньої міської влади кажуть, зараз у місті не залишилося жодної вцілілої будівлі.
"Жодної немає споруди, яка б не постраждала – багатоповерхівки, центр міста, комунальні установи, дитячі заклади, фактично все воно побите", – зауважила депутатка Оріхівської міськради Любов Ярова.
До повномасштабного вторгнення в Оріхові мешкали 14 тисяч людей. Нині більшість утекли від небезпеки, у місті залишилося трохи більше ніж тисяча містян. Переважно це пенсіонери.
"Залишилися люди похилого віку, яким не те, що немає куди поїхати, ми пропонуємо, давайте ми вас вивеземо, – "ні, ми хочемо залишатися вдома", – додала Любов Ярова.
У квартирі 65-річної Наталі Василівни дуже холодно, адже немає вікон. Нині жінка вимушена жити в іншій частині міста. Там є буржуйка. Проте щодня вона приходить до свого будинку подивитися, як тут справи.
"Оце я, сусідка моя вчителька і чоловік один з 4-го під'їду, ну, він казав, може в Польщу поїду, ну, не знаю, поїде чи ні, нас троє тут тільки. Живемо, а що робить? Може, можна було й виїхати, ну от прив'язалася я і от все, не можу я іншому місті", – розповіла жителька Оріхова Наталя Василівна.
Павло Вікторович – місцева легенда Оріхова. Він працює на тракторі та допомагає як тутешнім жителям, так і українським військовим.
"Як трошки тихенько, так сміття збираємо, а так, в основному, розвозимо хлопцям на блок-пости, деревину, пиляємо на бліндажі, помагаємо", – запевнив житель Оріхова Павло Насипайко.
Чоловік каже, що найстрашніша пора доби – над вечір, коли ворог посилює обстріли.
З вечора особливо починають дужче бахкати чим оце, тоді страшно, по підвалах ховаємося, ну, а що робити", – сказав Павло Насипайко.
Світло в місті з'являється вкрай рідко. Воду та харчі завозять лише волонтери. Розвантажити привезене намагаються якнайшвидше, щоб ворожі дрони, які постійно кружляють над містом, не встигли скоординувати артилерію для прицільного обстрілу.
"Ну, Оріхів, якщо от Лиман – там нічого нема, то Оріхів десь поруч. То побито центр, коли побито центр. Якщо Нікополь, там були прильоти, то Оріхів, то лінія фронту. Тут ми пересуваємося, ми знаємо, що дрони дивляться, ми 15 хвилин і починаємо їхати", – зауважив волонтер Станіслав.
Напередодні один із російських снарядів розірвався біля місцевого "Центру незламності", куди люди приходять підзарядити телефони.
"Тут кров, тут викидують, розетки викидують, люди приходять, заряджають телефони свої, тому що електрики немає в місті вже давно. Прилетів снаряд, осколки полетіли, одна людина загинула одразу, ще двоє людей було поранено", – підсумував військовослужбовець ЗСУ Мирон.
Поранених рятували українські військові. Саме їм місцеві дякують за врятоване життя.
Джерело.