З моменту втечі російських військ із Херсона частина підрозділів із херсонського напрямку були перекинуті в Мелітополь.
І тут у деяких рашистів виник справжній "синдром Стендаля": захоплення нашим європейським містом витіснило з лексикону загарбників усі слова, окрім матюків.
Так, група окупантів зняла на відео своє прибуття до Мелітополя Херсонською трасою, і вже самі лише краєвиди околиць міста викликали в них масу вражень.
У потоці нецензурної лайки, якою орки звикли висловлювати свої емоції та думки, можна почути кілька літературних слів, що позначають захват від побаченого. Окупанти дивуються охайному вигляду міста, великій, на їхню думку, кількості машин на дорогах і навіть маршруткам. Знали б вони, скільки машин було в Мелітополі до війни, скільки було людей, які любили й цінували своє рідне місто. Якби ці дикуни потрапили в довоєнний, український Мелітополь у них, напевно, взагалі стався б серцевий напад від вражень.
Але ж таку реакцію в окупантів викликали тільки околиці міста - це вони ще не бачили, приміром, льодової арени, басейну та інших сучасних інфраструктурних об'єктів, подібні до яких у самій РФ є тільки в лічених десятках міст. Хоча в цьому разі вони цілком могли б повірити казкам самопроголошеної міської влади, що все це було "побудовано за часів Росії". Тим паче, що природа обділила орків усім, окрім почуття потужного безглуздого патріотизму, який полягає здебільшого в диких вигуках "росія! росія!" з приводу й без, а також у тому, щоб абсолютно все проголошувати "русскім", а отже, "своїм".
Так відбувається і в цьому відео, яке починається з високоінтелектуального діалогу:
- Це вже росія?
- Це б.я росія! Цивілізація, нах.й! І тут ми на БТР з автоматом!
Загарбники на БТРі дуже швидко вирішили, що Мелітополь уже їхня власність. Один із них навіть вигукнув: "Это Родина моя!".
Страшно уявити, з яких боліт вилазили ці російські солдати, якщо в них така реакція на Мелітополь. А вигляд п'яти автівок на дорозі та маршрутки викликає вигук "Життя кипить!". Якщо картини депресивного міста, що живе за інерцією та перестало впізнаватися навіть самими мелітопольцями, сприймаються ними як щось не просто нормальне, а таке, що заслуговує на захоплення. І як завжди хочеться запитати: кого ці дикуни приїхали в Україну "рятувати" і від чого "звільняти", і який "порядок" вони здатні тут навести?
82825" data-width="100%">
До речі, раніше ми писали про те, як один із бойових буртів на радощах від візиту до Мелітополя допоміг українській армії знищити своїх товаришів по службі. Він виклав у мережу колективні фото на тлі англійського поліцейського в парку імені Горького.