В окупованому Мелітополі назріває кадровий «апокаліпсис». У школах моторошний дефіцит вчителів, особливо нормальних.
Зазначимо, працювати на рашистів погодилися не всі жителі Мелітополя. Більшість людей залишили свої будинки і виїхали на підконтрольну Україні територію чи закордон, інші залишилися в окупованих населених пунктах. На жаль, деякі з них пішли на співпрацю з ворогом, вийшовши на роботу до захоплених рашистами установ та підприємств.
Не стали винятком і працівники освіти. Окупантам вдалося знайти освітян, які погодилися навчати мелітопольських дітей за російською програмою. Ось тільки таких виявилося небагато. До викладацької майстерності подібні екземпляри, на жаль, не мають жодного стосунку. У Мелітополі за російських окупантів навіть охоронець може стати директором школи.
Так сталося, нагадаємо, в ЗОШ № 24. Йдеться про сімейку зрадників, які "дійшли успіху" завдяки підтримці "російського світу" - сімейство Щукіних.
Михайло Щукін зробив собі неймовірну кар'єру, ставши при окупантах із охоронця одразу директором ЗОШ №24. Як видно, у "російському світі" можна не мати взагалі ніякого відношення до освіти, щоб керувати школою: воно і зрозуміло - навіщо росії освічені люди.
Батьки школярів тепер взагалі вимагають від окупаційної влади розібратися з «кадровим голодом», який назрів у ЗОШ. Наприклад, за словами батьків, у сьомому класі у розпал навчального року досі не знайшли вчителя російської мови та літератури. Як бачимо, російські загарбники не дуже й заморочуються з цього приводу, а завезених освітян з Дагестану, і пенсіонерів у маразмі, яких рашисти дістали із засіків батьківщини, видно недостатньо.
Аналогічна ситуація спостерігається і в ЗОШ №8, де, як повідомляють батьки, вчитель російської мови все життя пропрацював на ринку.
«Краще б не вчили зовсім, мабуть, найтупіших сюди прислали», - коротко дали характеристику навчальному процесу в окупованому Мелітополі батьки дітлахів.