Жити в окупації дуже важко. "Визволителі" позбавили мелітопольців не тільки права вибору, а й роботи, свободи слова, матеріального благополуччя...
Більша частина городян вважала за краще залишити свої домівки і виїхати з окупованого рашистами міста. Решта залишилися за межею бідності. За мінімальний набір продуктів тепер необхідно викласти астрономічну суму, а дозволити собі купити їжу можуть далеко не всі.
За рік окупації заощадження патріотично налаштованих мелітопольців давно розтанули, але як бути, якщо без раша-паспорта не тільки неможливо влаштуватися на роботу, отримати соцвиплати, а скоро навіть не можна буде поїхати в сусіднє село. Щоб не померти з голоду мелітопольці були змушені брати подачки від рашистів, і хоча ці пайки були вельми мізерними, але допомагали протриматися на плаву.
Тепер же російські загарбники "прикрили лавочку": біля штабу "Єдиної росії" більше не роздають гуманітарку, а лише розвозять адресно пільговим категоріям із російськими паспортами, знімаючи постановочні відео для пропагандистських каналів.
Як результат, багато мелітопольців тепер змушені голодувати... І відмовляючись брати "вовчий квиток" із принципу, шукати їжу, щоб вижити, на смітнику.
83723" data-width="100%">
