![Боец из Запорожья получил награду от Валерия Залужного](/images/news/2023/03/315518.jpeg?1680020830)
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний нагородив військовослужбовця із Запоріжжя Руслана Зубарєва із позивним Хижак почесною нагрудною відзнакою "Золотий Хрест".
У лютому боєць разом із побратимами відбив атаку російської штурмової групи на БМП-2 на відстані п'яти метрів.
Окрім нагрудної відзнаки, сміливий воїн ЗСУ Руслан Зубарєв отримав ще й нагородну зброю. Про це повідомив Валерій Залужний у своєму Телеграм-каналі.
"Мав честь нагородити старшого солдата 92-ї окремої механізованої бригади ім. Івана Сірка Руслана Зубарєва почесною нагрудною відзнакою "Золотий Хрест" та вручити йому заслужену нагородну зброю",- написав головнокомандувач.
За словами Залужного, Predator ("Хижак", - ред.) вдалося відбити атаку переважаючих сил росіян, проявивши у бою мужність та звитягу. Руслан Зубарєв відомий самий боєць 22-го батальйону 92-ї омбр ЗСУ, який спільно з напарником відбив атаку російських спецпризначенців у Харківській області. Вони вступили у ближній бій з ворогом у момент, коли штурмова група росіян на БМП під'їхала впритул до позицій ЗСУ, намагаючись захопити її. Проте українці успішно відбили атаку противника. Сам герой також поділився враженнями від вручення нагороди від Головнокомандувача ЗСУ.
"Про те, що будуть відзначати дізнався на позиції. Сказали, що швидко потрібно їхати. Хто нагороджуватиме і чим не знав. А коли побачив – отетерів. Боявся не зіпсувати момент. Я так не хвилювався, навіть коли був бій. Це перша нагорода такого рівня – почесна нагрудна відзнака "Золотий Хрест". До цього отримав відзнаку "За оборону Харкова", що теж дуже приємно, але зустріч із людиною-легендою – просто не передати словами. Атмосфера вразила – надзвичайно теплий і щирий прийом, як в родинному колі. Ніколи не думав, що я – старший солдат у віці 21-го року колись поспілкуюсь із самим Залужним. Пан генерал дуже хвалив, казав, що я молодець, що пишається таким Героєм, як я. Чесно кажучи, не пам’ятаю,що я відповів, однак емоції переповнювали. Неочікувано для мене було і отримання нагородної зброї – класна модель автомата - справжня мрія солдата, такі бачив тільки у відеоіграх, але ттх знаю «на відмінно», тож коли взяв до рук – склалося враження, що вже працював з ним. У стрій повертаюся неабияк натхненний", - розказав Руслан.
Військовий також розповів, що побратим, з яким вони тоді вступили у ближній бій з окупантами, не мав бойового досвіду, однак не дивлячись на це, вони вдвох змогли протистояти групі загарбників з 12 чоловік.
"Різні були ситуації – багато жорстоких боїв, але таких близьких, як той, що зняв на Сватівському напрямку – ні. Там від нас до орків близько 70-ти метрів, а головне – між позиціями чисте поле, тому йти в лоб на ворога ані нам, ані їм було б не логічно. Проте вони все ж таки наважились. Для нас це було неочікувано і противник на це розраховував. На деякий час ми розгубились, але зрозуміли, що вони йдуть на зачистку, доволі упевнено, нахабно, тобто у полон брати нікого не планують,тож у нас вибору не було - я зібрався і почав відбиватися. Побратим, який був поряд, бойового досвіду не мав, відтак я радий, що він хоч якось зорієнтувався та намагався чітко виконувати мої вказівки. Я усвідомлював, що працювати треба з різних точок. У хід пішло все, що можна – АК-74, РПГ-7, ПКМ, АТ4, ГП25. Усю цю зброю знаю не з чуток, бо з юності захоплююсь відеоіграми - «стрілялками», а у війську - постійно працюю над собою: якщо є можливість - вивчаю її, тренуюсь, дивлюсь відео в інтернеті. І це реально працює, бо якби не знання та певний досвід, хто знає чим би все закінчилось. А так маємо підбиту ворожу БМП, 4 –«200», 8- «300», позиція досі наша. Звичайно, адреналін зашкалював, противник не жалів куль та снарядів, але то я зрозумів вже у госпіталі, отримавши в результаті бою два осколкові поранення. Зараз – все добре. Стоїмо. Готові боротися, хоча втома є. Але ті плани, які хочеться реалізувати після нашої Перемоги, гріють серце", - розповів Герой.