Поки високопоставлені колаборанти смакують у Мелітополі "багате російське життя", чимало місцевих жителів змушені почуватися учасниками "ігор на виживання".
Останнім часом окупанти активізували процес націоналізації квартир, будинків, офісів і магазинів. Житло, за яким значаться борги за комунальні послуги, можуть визнати "безхазяйним". Найчастіше місцеві зрадники передають таке житло переселенцям і гастролерам, які приїхали до Мелітополя з Маріуполя, Донецької, Луганської областей і росії. Також у квартири вселяються військові рф. Ба більше, цю нерухомість рашисти вже вважають своєю і пропонують продати її реальним господарям з України.
Тим часом, є мелітопольці, які перебувають за межею бідності. І "братній" народ чомусь не поспішає про них дбати, хоча в перші тижні окупації обіцяли всіляко допомагати жителям "нових суб'єктів рф". Деякі громадяни змушені голодувати і, відмовляючись брати "вовчий квиток", яким за фактом є рашистський паспорт, шукати їжу на смітнику.
А днями місцеві жителі помітили на мікрорайоні волелюбного постояльця. Чоловік, який, імовірно, не має постійного місця проживання, вирішив облаштувати комфортабельні апартаменти поруч із Таврійським ринком. Він спорудив собі повноцінне спальне місце з матрацом, подушкою та ковдрою. Присутні в імпровізованому житлі безхатченка й інші предмети інтер'єру, справжнє призначення яких відоме лише йому одному.
За словами городян, ночує він там уже тиждень. Вдень чоловік складає постіль і зберігає її в сумці під деревом. А ближче до вечора - застеляє своє ложе, роздягається до трусів і лягає відпочивати. Нещодавно в "будиночок під деревом" завітали місцеві поліцаї. Але будь-якими конкретними діями співробітники окупаційних правоохоронних органів себе обтяжувати не стали: приїхали, подивилися на апартаменти і поїхали. Мабуть, рашисти зрозуміли, що житло не "націоналізуєш", тому вирішили залишити його чоловікові.