У Мелітополі сім'ї льотчиків-військовослужбовців, які проживають в авіамістечку, стали першими жертвами воєнних злочинів російських окупантів. Їхні квартири розкривали в першу чергу.
Вирвали навіть кухонну витяжку
Нашу співрозмовницю Ольгу (ім'я змінено задля безпеки, - ред.) та її дитину війна застала в Мелітополі, коли чоловік був у відрядженні. З міста вона вибиралася разом із волонтерами, бо розуміла, що до неї, як до військовослужбовиці та дружини льотчика, російські загарбники прийдуть з обшуком. За квартирою просила доглянути свою подругу. Запасні ключі також залишила сусідам по сходовій клітці.
Однак, місцеві жителі добре знають специфіку військового містечка, де проживали сім'ї пенсіонерів-льотчиків, які служили ще в СРСР. Серед них і в мирний час було вдосталь симпатиків Росії та політики місцевого екс-нардепа України, а нині так званого т.в.о. губернатора Запорізької області Є. Балицького. Коли ж Мелітополь захопила армія рф, вони навіть не приховували своєї радості і вважали своїм обов'язком здати квартири родин українських військовослужбовців, які залишили Мелітополь. Так сталося і з житлом Ольги. Її військові грабували 6 разів.
Спочатку прийшли на розвідку, щоб, висловлюючись військовою термінологією, оцінити обстановку.
- Перший раз у нашу квартиру прийшли два чеченці. Судячи з виправки і поведінки, офіцери. Поводилися культурно. Робили вигляд, що порядні. Навіть сказали подрузі, що вона буде свідком того, що вони нічого не винесли з квартири. А вже після них зайшли інші. І ті почали виносити все. Сусідка вийшла на сходову клітку, щоб подивитися, що відбувається в нашій квартирі, їй російський солдат наказав: "Тобі що жити набридло? Зачинила двері і сиди вдома". А потім пальцями закрив їй вічко у дверях, щоб вона не могла бачити, що вони роблять. А вони виносили все майно. Коли погром закінчився, сусідка зайшла у квартиру і побачила, що там усе було розкурочено: на підлозі валялися випотрошені гаманці, військова форма, одяг. Вони навіть витяжку кухонну витягли. Забрали: телевізор, мікрохвильовку, іншу побутову техніку, посуд, постільну білизну, одяг. І так у квартиру заходили разів шість, - розповідає Ольга.
На жаль, але з транспортними засобами сім'я мелітопольських військових також уже подумки попрощалася. У місті залишилося два автомобілі. Гараж окупанти розкривали за наводкою колишніх друзів.
- Є свідки, які бачили, як наші тепер уже колишні друзі разом з орками вкрали з гаража мою машину і їздили потім із ними по місту у ній, - каже Ольга.
Постраждалі мелітопольці звернулися до Національної поліції України із заявою. Наразі триває досудове розслідування за фактом зламу та крадіжки військовими РФ рухомого та нерухомого майна.
Поради юриста
Про те, як бути в ситуації, коли ви виїхали з окупації, а ваше майно: квартиру, машину, будинок забирають військові рф, розповів старший юрист Запорізького офісу Благодійної організації "Право на захист" - Леонід Серафимович.
Насамперед юрист рекомендує звернутися із заявою до правоохоронних органів України, щоб іще до деокупації території слідчі мали змогу в рамках провадження проводити досудові слідчі дії - збирати доказову базу. Адже в нинішніх умовах, коли органи досудового розслідування обмежені в можливостях збору доказів велика роль належить саме потерпілому. Оскільки особа, майнові інтереси якої постраждали внаслідок вчинення злочину, визнається потерпілим у кримінальному провадженні та наділяється низкою прав серед іншого правом надавати докази. Надалі потерпілий може брати активну участь у дослідженні доказів під час розгляду справи в суді. Реалізація цих прав не тільки допомагає у викритті осіб, які вчинили злочин, а й дає у подальшому підстави для відшкодування завданих збитків.
Що робити власнику майна, який виїхав з окупації і не взяв документи, що підтверджують право на квартиру, будинок?
- Відсутність документів не позбавляє людину права звернутися до правоохоронних органів і заявити про скоєний злочин. Надалі, якщо в неї відсутні на руках документи, що підтверджують право власності, можна запросити відомості в реєстрі прав на нерухоме майно.
Навіть, якщо це право не зареєстровано в реєстрі, ця обставина не позбавляє права на звернення до правоохоронних органів, але постане питання про обсяг прав потерпілого. Адже потерпілим визнається особа, інтересам якої завдано шкоди внаслідок протиправних дій. Все-таки, я думаю, що за допомогою юристів можна спробувати цю ситуацію виправити і відшукати відомості про право власності у відповідних реєстрах. І в будь-якому разі, право на звернення до правоохоронних органів і на реалізацію прав потерпілого в кримінальному процесі теж залишається незалежно від наявності цього документа на руках.
- Якщо людина виїхала в Запоріжжя або інші міста України, вона може звернутися за місцем реєстрації ВПО в управління поліції. А якщо людина виїхала за кордон, як їй бути?
- Право на звернення може бути реалізовано і в цьому випадку. Заяву можна переслати електронною поштою, вказавши обов'язково контактні дані для зворотного зв'язку (телефон, електронну пошту, месенджери). Найкращим виходом зі становища є використання кваліфікованого електронного підпису. Ним заявник може ідентифікувати себе в листуванні зі слідчим.
Або слідчий отримує показання потерпілого шляхом допиту в режимі відеоконференції. Таке теж має місце в практиці. Якщо це належним чином оформлено у формі протоколів до яких додається цифровий носій з електронними доказами і протокол складено в рамках і з дотриманням процесуальних вимог, то доказ буде належним з точки зору суду.
Ті, хто перебуває за кордоном, можуть звернутися із заявою до Мелітопольського міськрайонного управління Нацполіції України, надіславши заяву на електронну пошту: [email protected].
Персональну консультацію з правової тематики кваліфікованими юристами Благодійної організації "Право на захист" можна отримати в центрі переселенців "Саме тут", розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 8. Телефони для зв'язку з юристом для подальшої консультації: 0995075090, 0685075090, 0935075090