17 червня був рік з моменту викрадення жителя Мелітополя Волонтера Ярослава Жука. Окупанти викрали його серед білого дня недалеко від власного будинку і звинувачують у "міжнародному тероризмі" за відверто сфабрикованою справою.
У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону розпочалися слухання щодо викраденого жителя Мелітополя волонтера Ярослава Жука. Про це повідомляють у заяві омбудсмена Дмитра Лубінця. У червні 2022 року в окупованому Мелітополі російські військові викрали двох українських волонтерів - Ярослава Жука та Іллю Єніна.
12 липня колабораціоніст і так званий голова громадського руху "Мы вместе с Россией" Володимир Рогов виклав відео з постановочним зізнанням Ярослава Жука, де йдеться про те, що він "17 червня 2022 року вчинив замах на директорку Департаменту освіти міста Олену Шапурову".
Жука перевезли до Криму і звинуватили у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК РФ (акт міжнародного тероризму), і взяли під варту. 26 серпня так званий "Верховний суд РФ" залишив це рішення чинним, а згодом термін тримання під вартою було продовжено. Як пізніше розповів Ярослав Жук у заяві, його катували електричним струмом, змусили вивчити і записати на відео текст зі зізнаннями, тримали в підвалі з 17 червня по 8 серпня.
"Громадянин України заявив, що його катували співробітники СІЗО-1. Про це Ярослав написав у заяві, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності за нелюдські тортури співробітників цього слідчого ізолятора. За словами чоловіка, його неодноразово били ногами та палицями, поливали водою та катували електрошокером. Також підсудного постійно принижують і ображають. Наголошую, катування та нелюдське поводження під час російського вторгнення є воєнними злочинами та злочинами проти людяності для національних і міжнародних механізмів правосуддя", - коментує обмудсмен.
Заступник Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял повідомляв, що Ярослава Жука продовжують принижувати і піддавати фізичним знущанням. Після тортур Жук частково втратив слух. Дружина Ярослава Марина також зазначила, що чоловіка тримають у камері, де кількість людей перевищує кількість спальних місць, через що чоловікові доводиться спати на холодній підлозі, навіть без матраца.
Ці дії порушують усі норми міжнародного права, українського і навіть російського законодавства. Ярослава тримали в сімферопольському СІЗО, окупанти звинуватили його в "акті міжнародного тероризму". Навесні цього року Ярослава перевезли до російського Ростова-на-Дону. На початку червня там почалися слухання у його справі. Адвокат Ярослава Олексій Ладін повідомив, що Ярослава Жука Російська Федерація звинувачує в такому: "17 червня 2022 року Ярослав виконував бойовий наказ і мав здійснити підрив однієї зі співробітниць "військово-цивільної адміністрації" міста Мелітополя. Але коли він приїхав на місце, то зрозумів, що його вже чекають і збираються затримувати".
Силовики РФ звинувачують Ярослава в тому, що він нібито вчинив акт міжнародного тероризму. Унаслідок його дій ніхто не постраждав, тому дружина вимагає, щоб його затримали як військовополоненого, кримінальну справу щодо нього закрили. Він підлягає обміну.
Олексій Ладін: Комбатант - це не тільки військовослужбовець ЗСУ, це, зокрема, цивільна людина, яка самоорганізовано чинить опір агресору. Річ у тім, що є певні обставини, які ми поки що не озвучуємо, але Ярослав має стосунок до ЗСУ та СБУ. 17 червня, коли його затримали, він намагався викинути вибуховий пристрій, але стався вибух. Єдиний, хто постраждав від цього вибуху, це сам Ярослав. Його контузило. Хоча, за версією ФСБ, "потерпіла дивом не постраждала", хоча там її не було й близько.
Після того Ярослава незаконно затримали і протягом тривалого часу піддавали тортурам із застосуванням електричного струму, побиттям. Морили його голодом і не давали навіть води. Раз на добу давали йому чашку води, щоб він "не здох від обезовжіванія", як казали російські силовики. Таким чином вони з нього вибили всі ті свідчення, які їм були потрібні. Раз на добу давали йому чарку води, щоб він "не здох від обезовжіванія", як казали російські силовики. Крім того, в машину вони йому підкинули другий вибуховий пристрій, змусили його м'яти руками цей вибуховий пристрій, плювати на нього для того, щоб потім провести експертизу і прив'язати пристрій до Ярослава.
Також йому підкинули ноутбук, у який просто завантажили кілька фото Ярослава із соціальних мереж, і потрібну інформацію, яка "підтверджує", що він збирався неодноразово влаштовувати терористичні акти на території Мелітополя. Розумієте, що коли до людини застосовуються тортури, вона зробить усе що завгодно, бо ці страждання неможливо витримати. І навіть після того, як завершилося досудове розслідування і його перевезли до Ростова-на-Дону, його все одно катували.
На першому судовому засіданні він рассказав, що за два дні після того, як його перевезли до СІЗО Ростова, його вивели до сусіднього приміщення, облили водою і катували електричним струмом. А також били палицями і ногами. У них це називалося "допит". Вони намагалися з'ясувати біографію Ярослава, де і коли він служив, кого з осіб заборонених у РФ організацій він знає. На мій погляд, вони просто знущалися над ним.
За словами адвоката, Ярослав не приховує, що він планував здійснити акцію з підривом співробітниці "військово-цивільної адміністрації", але він не вважає себе терористом. Він на своїй рідній землі готував певні дії для того, щоб протистояти ворогу. Він захищав свою землю. Також він не визнає, що в його машині нібито знайшли інший вибуховий пристрій.
За словами дружини Ярослава, вчинити такого він просто не міг і вся справа сфабрикована від початку до кінця.
- Я не одразу зрозуміла, за що заарештували мого чоловіка. Він не повідомляв мені подробиць про свою діяльність, але в мене немає підстав не довіряти нашому адвокату. Спочатку була версія, що він просто висловлював свою точку зору, бо йому ця вся ситуація була неприємна і він хотів щось змінити і на щось вплинути. Але ми не знали, що він збирався щось робити. Зв'язку з чоловіком у мене майже немає, крім листів із загальною інформацією. Усе, що я про нього знаю, дізнаюся від нашого адвоката. Зараз українська сторона вважає його цивільним і бореться за його звільнення, як за цивільного. Усю правду про те, що було насправді, ми дізнаємося вже зі слів мого чоловіка, коли матимемо змогу з ним поговорити.
Понад рік дружина Ярослава, Марина, бореться за звільнення коханого чоловіка. Детальніше дивіться відео.