Продовжуємо знайомити читачів із найзатятішими колаборантами Мелітополя. Раніше ми писали про тих, хто пройшов до "законодавчих зборів Запорізької області". Зараз на черзі - Мелітопольська міськрада.
Загалом, згідно з намальованими в Кремлі цифрами, до Мелітопольської міськради "пройшли" 25 осіб. 22 з них представляють партію бункерного Путіна "Единая россия". Два місця з барського плеча кинули "Справедливій Росії", а одне місце - КПРФ.
Хто ж буде вершити долі мелітопольців?
Представляємо першу п'ятірку "единой россии" - оскільки, якщо копатися в біографіях усіх депутатів, ніякого часу не вистачить. Точніше, шістку: про гауляйтерку Мелітополя Галину Данильченко відомо занадто багато, щоб повторюватися.
№2. Сергій Золотарьов.
До війни Сергій Золотарьов разом із родичем володів агропромисловою фірмою ТОВ "Агроарсенал-3". Основний вид діяльності - торгівля роздрібна переважно харчовими продуктами, включаючи напої, і тютюновими виробами в неспеціалізованих магазинах. Також це підприємство займалося продажем запчастин для сільгосптехніки.
До війни Золотарьов ніколи не був публічною людиною. Після захоплення міста російською армією став заступником у Данильченка. У квітні 2023 року став секретарем регіонального підрозділу партії "єдіная россія". Офіційно займався питаннями благоустрою міста, будівництвом, ЖКГ.
Однак подейкують, що Золотарьов від самого початку повномасштабного вторгнення рф в Україну "сів" на потоки гуманітарних вантажів - курував доставку гумдопомоги, яку привозили на окуповану частину Запорізької області з Росії. Через своїх "шісток" він керував прийомом, розфасовкою і доставкою продпайків у Мелітополь, Якимівку, Кирилівку.
Але найголовніші гроші надходили др Золотарьова від "віджиму" підприємств бюджетної та державної власності, контроль над всіма підрядами -- від продуктів для шкільних їдалень до ремонтів доріг і встановленя лав у дворах.
№3. Костянтин Тюрін.
Колишній директор комунального підприємства "Тепло-Мелітополь". Прийшов на підприємство у 2011 році. На той момент збитки тепломережі становили 2,7 мільйона гривень. Через рік вони зросли до 15,2 мільйонів. У 2015, після порушення кримінальної справи за розтрату, Тюрін виїхав до Криму.
Після повномасштабного вторгнення підтримав політику окупантів і повернувся в місто, і знову очолив "Тепломережі".
У червні 2022 року СБУ оголосила Тюріну про підозру в колабораціонізмі. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
№4. Альбіна Демидова.
У мирний час була головою Мелітопольського міського товариства людей з інвалідністю. При окупантах продовжує обіймати цю посаду.
Також працює в так званому управлінні соцзахисту начальником відділу трудової міграції, альтернативної служби та створення робочих місць для соціально незахищених громадян.
Демидова однією з перших громадських діячок пішла на співпрацю з окупаційною адміністрацією, надала приміщення організації для роботи управління соцзахисту з оформлення російських допомог, організовувала черги.
Зараз Демидова - "зірка" містечкових сюжетів російської пропаганди. Взимку в'язала російським солдатам шкарпетки на фронт і зобов'язала робити те саме всіх членів своєї громади. Природно, робота знімалася на камеру кремлівських пропагандистів.
№5. Микола Андрос.
З перших днів окупації вирішив піти на адміністративну посаду. Колишньому члену "Партії регіонів", а потім партії "Наш край" - окупанти довірили управління всією медициною до приїзду "гастролерів" з ДНР і Росії.
Андрос особисто відповідав за прийом військовослужбовців армії рф у лікарні. Він же стежить за ходом лікування поранених колаборантів.
У порядку спеціального судового розгляду лікаря з Мелітополя визнано винним у колабораційній діяльності та засуджено до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.
№6. Сергій Костиря.
Заступник керівника комунальних ринків.
Оскільки на початку окупації найактивніша торгівля перекочувала з напівпорожніх магазинів на ринки, зумів "заробити" чималі гроші.
Наприклад, станом на травень-2023 на Кіровському ринку Мелітополя ринковий збір становить 50-60 гривень з місця.
Неважко здогадатися, скільки грошей осідає в кишенях колаборантів.
Далі на черзі "Справедлива росія". Обидва "прохідних" місця до Мелітопольської міськради в ній зайняли Юрій Оніщук та його дружина Ірина.
Юрій Онищук.
Був призначений окупантами на посаду директора рідного йому "Водоканалу" в травні 2022 року. Через півроку на Онищука двічі робили замах партизани. Перший випадок стався ввечері 7 вересня 2022 року - невдало. Другу спробу народні месники зробили через кілька днів - знову невдало.
У 2016 році він розгромив і розікрав приміщення ЖЕКів під час передачі майна в КП "Водоканал". Ба більше, тоді ще колишній гендиректор приватних ЖЕКів Юрій Оніщук заборгував своїм співробітникам понад два мільйони гривень зарплати.
Далі - єдиний, хто "вижив" у передвиборчих "перегонах" від КПРФ.
Тарас Генов.
Вічний мелітопольський комуніст.
У перші місяці окупації розбурхував окупаційну владу своїми заявами про організацію загонів Путіна і похід проти місцевої гауляйтерки Глини Данильченко, однак після "політінформації" окупаційне начальство воліє не критикувати.
Намагався організувати загін для боротьби з "натовцями" та "укронацистами", але далі обіцянок справа не пішла.
Після нібито "вступив" до добровольчого батальйону імені Судоплатова. Однак це виявилося простим піаром.
У разі, якщо вам відомі факти співпраці будь-яких осіб з окупантами Мелітополя, просимо анонімно подавати вказану інформацію на спеціально створену електронну скриньку: [email protected] або на наш чат-бот @Riamsupport_bot .