![Через пыточные рашистоы прошли уже около тысячи сотрудников ЗАЭС: свидетельства пострадавших](/images/news/2023/10/331442.jpg?1696158142)
"Дивись, не вбий його": працівники Запорізької атомної електростанції розповіли страшні подробиці катувань над ними.
У 2022 році російські терористи тимчасово захопили найбільшу в Європі АЕС — Запорізьку А атомну електростанцію. Об’єкт перетворився на справжню ядерну в’язницю та катівню. Організація Ruth Hounds, яка фіксує воєнні злочини російської армії в Україні, зібрала свідчення постраждалих.
За півроку організації вдалося опитати 14 свідків, які пережили тортури та вдалося вибратися з тимчасової окупації.
- Ми встановили, що ці люди стикалися з великою кількістю злочинів. Кожен по-своєму, але вони мали справу з різними тактиками, які використовували російські сили безпеки — для того, щоб зламати опір або створити умови, за яких певний працівник уже не міг відмовитися від співпраці з “росатомом”, — розповів юридичний директор Truth Hounds, викладач НаУКМА, член правління Центру громадянських свобод Дмитро Коваль.
Окупанти облаштували в Енергодарі цілу мережу катівень. До працівників ЗАЕС застосовували:
- жорстокі побиття;
- удушення;
- удари електричним струмом від військового польового телефону ТА-57 «тапік» та мегомметра;
- імітацію розстрілу;
- примус копати власні могили;
- погрози зґвалтуванням щодо них та їхніх рідних.
49-річного підрядника Запорізької АЕС Володимира Жайворонка утримували в полоні 53 дні. Він розповів, що його неодноразово били прикладами автоматів. А під час допиту вирвали ніготь.
Інший потерпілий, працівник відділу фізичного захисту ЗАЕС, який з міркувань безпеки залишився анонімним, розповів, що співробітники «почали зникати» одразу після того, як російські війська взяли станцію під контроль.
Коли чоловік відмовився підписувати щось на кшталт «зізнання», яке вимагали співробітники ФСБ, його вивезли в ліс, жорстоко побили й наказали копати собі могилу. Окупанти стріляли біля голови, погрожували прострелити коліно та засунули голову в поліетиленовий пакет із дизельним пальним. Підписати контракт із «росатомом» потерпілий так і не погодився. Зрештою, чоловіку з окупованого Енергодара вдалося втекти.
Іншого співробітника, який відповідав за ядерну безпеку ЗАЕС, катували кілька днів до непритомності. За його словами, він пережив жорстокі побиття, удушення й удари струмом. Також він чув, як один (імовірно) співробітник ФСБ казав іншому: "Дивись, не вбий його". Під час катувань питали й про схованки зі зброєю та проукраїнських співробітників. Усіх, кого підозрювали у найменшій причетності до українських Сил безпеки й оборони, катували найбільше.
Десятки людей окупанти утримували в переповнених маленьких камерах, розрахованих на двох-чотирьох осіб, часто без доступу до їжі, води та санітарних умов.
Ще один потерпілий, який перебував у такій камері, бачив, як людей виводили для катувань і повертали ледь живими. Одного разу крики з сусідньої камери були такі гучні, ніби катовану людину «розривають на шматки живцем». А побої були настільки жорстокими, що один із кийків, якими регулярно били в’язнів, просто зламався.