Хвороблива тяга до всього, що було в Радянському Союзі, старанно прищеплюється рашистами навіть із самого раннього дитинства. Ностальгія за "а ось же був час", ковбасою і морозивом ніяк не відпускає росіян, які всіма способами намагаються якщо не відродити, то хоча б створити атмосферу "совка".
Так у школах рф і на тимчасово окупованих територіях, зокрема і в Мелітополі, хочуть повернути курси домоводства. Адже, на думку ініціаторів, вони забуті "абсолютно незаслужено".
- На заняттях дітей можна вчити прибирати житлові приміщення, доглядати за домашніми тваринами і кімнатними рослинами, робити соління, збирати дари природи, а також дрібного побутового ремонту. Домогосподарство і прикладні компетенції школярів розширить, і на моральному вихованні дітей позначиться позитивно, - заявила русня.
Мабуть, сонячне майбутнє російської дитини настільки прекрасне, що навіть банку з огірками з магазину не кожен зможе собі дозволити. Ми зібрали спогади про цей "предмет". Спойлер - подобалося далеко не всім.
- Нас вчили рукодільничати, готувати. Мама мене і так удома цього всього навчила, мені було нудно. З яскравих спогадів:
Потрібно було зробити різні шви на машинці, я накрутила домашній Зінгер. Завдання-то зробила, а ось тато півроку ще лаявся, налаштовуючи машинку на колишній єдиний крок стібка. (Зате хоч шифон, хоч брезент ший).
Продукти ми закуповували самі і ділили список на всіх. Мама в голодні 90-ті знатно здивувалася, коли в моєму списку опинилися одразу: шоколад, печиво і вершкове масло (для тістечка картопля). Мовляв, а решта-то що тоді приносять.
- Мені в ті роки довелося чимало тканини витратити на абсолютно непотрібні речі. Бабуся від серця відривала, а могла б щось потрібне з неї пошити. Ми ще й "готували", незабутня метушня з продуктами, потім миття посуду в крижаній воді. Як взагалі можна навчитися готувати за схемою "5 господинь на одну каструлю"? Краще б паяти навчили, їй богу. Хоча й цього сама навчилася, у діда паяльник був.
- Школа не може навчити абсолютно всього. Я ось вважаю, що замість готування, вчили б краще психології. Через незнання цього предмета в людей у житті часто дуже великі труднощі. Борщ-то вона зварить, а ось як правильно вибудовувати стосунки з чоловіком/людьми - ні.
- Вчителі були різні - одні до уроків підходили з душею, а інші, як, наприклад, трудовик, який вічно смердить перегаром і кричав на пацанів мало не матом, плювали на навчання. Але тим не менш уроки праці були обов'язковими для всіх учнів радянської школи
Особисто в мене була вчителька праці - велика жінка з висвітленим волоссям, яка безжально виводила в центр класу дівчинку, яка не зуміла гарно й акуратно зшити нічну сорочку, та ганьбила її як ледащо, обзиваючи бридкими словами. Ми робили найчастіше штучні квіти, які вона потім продавала.
До сих пір пам'ятаю як періодично хтось стояв весь урок за дверима, лише тому, що забув нарукавники і фартух незрозуміло навіщо потрібні для виготовлення квітів.
А одного разу у нас, у вже давно старій школі, протік дах просто над класом праці і ця сама вчителька ганяла нас у листопаді по щиколотку в холодній воді збирати її дорогі бульки для виготовлення квітів.
До речі кажучи - уроки домоводства не суто радянський винахід. Подібні уроки велися в багатьох країнах світу, починаючи з 19 століття. Але росія - країна широкої жадібної душі, готова всмоктати в себе будь-що, зокрема й те, що виходить із загниваючого заходу.Але неповторний "совок" для русні - понад усе.
Не так давно ми повідомляли, що окупанти планомірно перетворюють Мелітополь на пекельну філію СРСР. Батьки в чатах цілком серйозно обговорюють, де купити сукні та фартухи до школи - типові, як "тоді", щоб усі були "рівними" й "однаковими", у найкращих традиціях колишнього часу.
Моторошні асоціації виникають, коли окупанти занурюють у спекотну подобу СРСР мелітопольських дітей. Ряджені піонери, пародія на кабінет міністрів, проводять політінформацію в дитячих садках.
Чого тільки не вигадують непрохані гості, щоб відзвітувати кремлівським господарям про "зомбі-успіхи" в Мелітополі. І якщо дорослі розуміють, що цей період просто потрібно пережити, як страшний сон, то що відбувається з дитячою психікою, страшно навіть припустити...
