У Мелітополі окупанти влаштували "пральню" з відмиванням грошей на нових назвах вулиць.
В одному зі своїх Z-каналів окупанти розмістили опитування. Запитала у народа чи звикли мелітопольці до нових назв вулиць. Очікувано, більшість мелітопольців проголосували негативно. Лаються навіть прихильники "русского мира". Що вже казати про українців, які чекають на визволеня міста:
- Звісно, добре, що прибрали українські назви, але можна ж було повернути колишні? Навіщо вигадувати вулицю Катерини другої? Маячня!
- Вимовляти "вулиця Катерини другої" дуже незручно. Занадто довга назва.
- Більшість просто називають вулиці по-старому. Навіть у барахолках чути старі назви, коли рекламують магазини, кафешки. Навіть бачив, як писали вулиця Героїв України.
- Бо люди люблять Мелітополь, і якщо запитати: "Де Чорний?", відповість уся маршрутка. А де вулиця Катерини другої, ніхто не знає. А пояснюєш по старому, і тоді зрозуміло. Та й навіщо змінювати назви?
- Взагалі не зручно. Добре, хоч більшість просто вулиці по-місцевому або по-старому вимовляють. За новими назвами не зрозумієш, де і що.
- Я рада, що порушили питання з назвами вулиць. У нас є вулиця, у якої аж три назви: вул. Комунарів, вул. Дзяковича і вул. 58 Армії. Ну і як вам таке? І головне - навіщо?! А прописка у всіх на вул. Комунарів. А документи на будинки у всіх на вул. Комунарів. Питається навіщо таке накрутили? - пишуть мелітопольці.
Дехто наївно припускає, що питання про назви вулиць це зацікавленість думкою містян. Звісно, ні. Хто питав їхньої думки, коли давав мелітопольській вулиці ім'я, покійної пропагандистки Дарини Дугіної та воєнкорів? Інші мелітопольці більш тверезо дивляться на реалії. І чудово розуміють, що перейменування вулиць - це просто дуже зручний спосіб відмити гроші. Приблизно такий самий, як і встановлення залізних парканів уздовж доріг по всьому Мелітополю:
- Усе це гроші: розробка дизайну, виготовлення, демонтаж і встановлення нових табличок. Внесення змін до документів... - пишуть мелітопольці.
Підозру викликає і чехарда, яку в так званій міграційній службі колаборанти влаштували з оформленням прописки в російських паспортах. Членів сімей, які проживають за однією адресою, можуть прописати на різних вулицях. Наприклад, дружину на вулиці Героїв України, а чоловіка на вулиці Кірова. І потім піди доведи, що квартира твоя власність.
Ну, і найголовніше. Таблички може і поміняють. Але Мелітополь щодня все більше перетворюється на гіршу копію СРСР. Можливо, радянські, або типу сучасно-убогі назви (та ж вул. Дугіної) - це просто процес підгонки нашого раніше затишного міста під радянські стандарти сірості й невпорядкованості?
Це лише припущення, а ось те, що поки в Мелітополі живуть корінні жителі, нові назви не будуть на слуху, це факт. Утім, оновлюють етнічний склад населення рашисти теж швидко...