Повномасштабне вторгнення у 2022-му році – не перша збройна агресія росії проти України. Тому до окупації Мелітополя і низки інших населених пунктів країна-агресор почала готуватися задовго до цього наступу.
Плануючи чергову агресію, Кремль робив ставку не лише на свою армію, а ще й традиційно на гібридну складову війни. Загарбники хотіли уникнути спротиву та затягування бойових дій, пам'ятаючи, в який спосіб окуповували Крим та частини Донеччини з Луганщиною у 2014-му році. Тоді велику роль відіграли мери, чиновники та правоохоронці, які були куплені Москвою, фактично віддавали рашистам ключі від власних міст, не чинили ніякого опору, пускали всередину адмінбудівель, а також відкривали приміщення зі зброєю.
Тому у 2022-му у кожному окупованому регіоні України були політики, силовики та московські попи, які після заходу ворожої армії почали служити рашистам: здавали адреси бійців АТО/ООС та проукраїнських активістів, допомагали організовувати катівні, займалися пропагандою та підбором людей до фейкових органів влади.
Редакція 24 Каналу проаналізувала листи з робочої пошти окупаційної "військово-цивільної адміністрації" Мелітополя, який Кремль зробив "столицею" Запорізької області. Як саме рашисти підбирали свою агентуру, чим займалися зрадники, які стали гауляйтерами, і як злочинці вибудовували свою роботу, читайте у матеріалі.
Ключ до півдня
Окупація Запоріжчини була вкрай важливою для москви зі стратегічної точки зору. Захоплення навіть частини області давало армії рф можливість оточити Маріуполь і встановити сухопутний коридор із Кримом одночасно. Також для загарбників було принциповим взяття під контроль Запорізької АЕС, адже в такий спосіб вони отримували серйозний важіль для шантажу всього цивілізованого світу.
В планах у окупантів було вивезення з території Запоріжжя та Херсонщини всього врожаю фермерів. І, варто зазначити, це у них, на жаль, вийшло. Не дарма ж за рік до початку повномасштабного вторгнення росіяни почали закуповувати та ремонтувати спеціальні зерновози, а також готуватися до масового вивезення пшениці до Криму й далі на експорт.
Таким чином Запорізька область була для загарбників певним ключем до контролю над Півднем України. І поки регіон окупований він досі ним лишається.
Гауляйтери та їх помічники
Одна з найвідоміших постатей серед агентів Кремля на Запоріжчині виявився колишній нардеп і депутат облради Євген Балицький. Це зрадник з великим бекграундом. Він російський паспорт отримав ще до повномасштабного вторгнення – 7 грудня 2021 року. А прописався у окупованому Севастополі він 10 лютого 2022-го.
Через нестачу бажаючих зрадити свою країну, більшість "призначень" на "посади" у Мелітополі так чи інакше пролобіював псевдо-губернатор Є.Балицький. Завдяки йому гауляйтеркою стала місцева депутатка від "ОПЗЖ" Галина Данильченко, яка до того багато років працювала на заводі Балицького.
Заступником фейкової мерши став також наближений до головного колаборанта Сергій Золотарьов, який тепер має величезні повноваження, і фактично є сірим кардиналом.
До самого ж Є.Балицького Кремль вже приставив кураторів з росії, які мали б ретельно контролювати все, що відбувається на тимчасово підконтрольній їм території. Серед них: Віктор Колесник, що раніше був "радником" ватажка бойовиків "ДНР", і кримчанин Андрій Трофімов, який працює на ворога з 2014 року.
Але все ж гауляйтеру вдалося протягнути у свою команду наближених до себе осіб: колишнього головного конструктора ПАТ "Мотор Січ" Ігоря Сунцова, а також свого однокурсника по Тамбовському вищому військовому авіаційному училищу льотчиків ім. М.М. Раскової Андрія Ковганка.
Паралельно рашисти займалися пошуком зрадників, що могли б очолити та працювати у "міністерствах", комунальних підприємствах, лікарнях, бібліотеках та школах. А от обіймати "крісла" очільників поліції та прокуратури, "мінздраву" та пропаганди рашисти не дозволяли місцевим пристосуванцям. Та і з часом на окупованій частині Запоріжчини все частіше господарюють саме гастролери з росії.
"Націоналізація" "бесхозного" майна
Буквально з перших днів окупації місцеві зрадники разом з озброєними військовими рф почали активні пошуки “бесхозного” майна, аби його “націоналізувати”. Рашисти робили "комунальною власністю" будинки, квартири, земельні ділянки, банківські філії, автівки, обладнання провайдерів тощо.
У аптеки, ресторани, ТРЦ, АЗС та супермаркети, що закрилися на час окупації, загарбники заводили "тимчасову адміністрацію".
Пройшло кілька місяців після російського “звільнення” і у більшості місцевих жителів почалися серйозні проблеми з грошима. Саме тоді окупанти "віджали" ломбарди, які стали для них дуже прибутковим бізнесом.
Паралельно з цим посібники загарбників активно допомагали заїжджим поліцаям, ФСБшникам та іншим рашистам шукати приміщення для облаштування штабів.
Також вони займалися пошуком житла, куди могли заселитися російські вояки. При цьому місцевим мешканцям, які насправді потребували даху над головою, відповідали, що "адміністрація не наділена відповідними повноваженнями".
Неприкрита брехня та безбожна пропаганда
І поки зрадники займалися власним збагаченням і влаштуванням побуту окупантів, соціально-економічний стан “звільнених” територій постійно погіршувався. Как з'ясувалося, окупована частина Запорізької області є глибоко дотаційною і без виділення додаткових коштів "адміністрація" навіть не здатна елементарні речі: відремонтувати комунальну техніку чи замінити труби.
Ось опис проблем "регіону", які виділив Є.Балицький писав керівнику "єдиної росії" Андрію Турчаку:
Але гауляйтер змовчав про масові викрадення та катування людей, існування величезної кількості бандформувань із числа загарбників, обмеження у правах людей, що не хочуть оформлювати рашистський паспорт.
Зрадники і окупанти лише удавали турботу про населення, однак займалися геть іншими речами. Наприклад, пошуком “забороненої” літератури та вилученням її з бібліотек.
А ще рашисти займалися організацією концертів на скрєпне свято – день росії. На думку загарбників, це саме те, чого потребує зубожіле населення в окупації.
Також зрадники приділяють чимало часу для того, щоб прикрити злочини, скоєні військовими рф напідпитку. І приховати деякі інциденти їм доволі складно. Як от ДТП за участю військової техніки, коли фото наслідків засвітилися у соцмережах. Тому, коли вояки з шаленою швидкістю неслися на "Тигрі" на червоне світло і врізалися у цивільний ВАЗ, місцевим зрадникам довелося продемонструвати дива бюрократії.
В результаті загарбники вказали причиною ДТП відсутність дорожніх знаків та розмітки, а також наявність "зайвої" зеленої стрілки.
Не менш абсурдними були й звіти рашистів про інші інциденти, що сталися на території окупованої частини області. Наприклад, коли під час виконання бойового завдання загинув "воєнкор" Ростислав Журавльов, а роспропаганда говорила про "вбивство журналіста", з окупаційної адміністрації до москви відправили сповіщення про нещасний випадок на виробництві.