Російським фашистам у безглуздих звірствах вдалося перевершити найбільш дикунські режими Африки та Азії. Русскій мір у всіх його проявах випробовують на собі жителі Мелітополя.
Після десятиліття доволі обмежених і нерішучих висновків щодо порушень прав людини на окупованих територіях України, Моніторингова місія ООН вразила безпрецедентною сміливістю в констатації задокументованих порушень міжнародного права, пише 24 канал.
Річ у тім, що масштаб і систематичність протиправних діянь держави-агресора, здається, вразили навіть найбільших скептиків. Фактично, окупованими територіями керують терором і залякуванням цивільних, ліквідацією нелояльних і перевихованням, як дітей, так і дорослих.
У звіті вказується на демонтаж основних прав і свобод людини, придушення інакомислення, знищення української системи управління, протиправне розповсюдження власного законодавства, нав'язування громадянства держави-агресора, викорінення української культури та ідентичності, що має вплив на кожен аспект повсякденного життя цивільних.
Постраждалими від дискримінаційного переслідування стають не лише ті, хто несе загрозу для безпеки окупаційної держави. Росія бореться з усіма, хто виступає проти окупації.
Попри те, що це вже не перший у 2024 році звіт від структури ООН, Моніторингова місія не дублювала, а поглибила дослідження порушень, на які звертали увагу інші експерти. Зокрема, важливими є задокументовані патерни з пограбування приватних будинків, бізнесу, культурної спадщини, медичних та освітніх закладів. Це не спорадичні ексцеси російських військових, а політика додаткового заохочення Росії до участі в агресії проти України.
Крім того, розграбування мали негативний вплив на забезпечення інших основоположних прав людини: права на життя, на здоров'я, на достатнє харчування, на житло.
Як росіяни знущаються над українцями в окупації
Моніторингова місія стала більш рішучою, ніж МАГАТЕ, у наголошенні на загрозах, що виникли у зв'язку із систематичним пригнобленням і порушенням прав робітників Запорізької атомної електростанції. Ядерна безпека не лише України, а й регіону загалом більше не може бути гарантованою через умисні дії Росії.
Експерти також перейшли від розуміння культурної спадщини як об'єкта протиправного нападу за міжнародним гуманітарним правом до розгляду культури крізь призму прав людини. На думку Місії, злочини проти культурної спадщини значно зменшують потенціал для підтримки, вираження та розвитку ідентичності людини в її повному розмаїтті.
Цікаво, що експерти зазначають: на окупованих територіях Росія нав'язує окрему версію російської ідентичності. Відтак, "новорос", "малорос", "окраїнець" є штучними конструктами, які стали основою для дискримінаційного переслідування.
Значна частина звіту присвячена "перевихованню" українських дітей, репресіям щодо вчителів та адміністрації навчальних закладів. Обидва діяння впливають на забезпечення права на освіту та відсутність належної освіти як такої.
Своєю жорстокістю вражає прискорена інтеграція нових окупованих територій до складу Росії. Місія детально описала потрійну систему встановлення контролю над захопленими регіонами України.
Спочатку відбувається підкуп, погрози або заміна керівників місцевих органів влади; далі поширюється російська правова система; нарешті - українців примушують засвідчити лояльність до агресора шляхом нав'язування його громадянства. Ці дії є порушенням одразу трьох міжнародно-правових режимів.
Паттерновими є практики російських агентів впливати на дорослих через погрози позбавити батьківських прав і передати дітей на виховання сім'ям у Росії.
Серед інших міжнародних злочинів вкотре було згадано довільні затримання та насильницькі зникнення, катування, нелюдське поводження та сексуальне насильство, депортації та примусове переміщення як дітей, так і дорослих.
Окупанти відчувають безкарність
Одним з основних чинників широкомасштабного та систематичного насильства російських агентів над цивільними з окупованих територій є безкарність. Росія відкрила кримінальні провадження лише за 4 епізодами неправомірних дій власних агентів:
- два випадки вбивства,
- один - катувань,
- один - примусової праці.
Ба більше, насильство не тільки не попереджається і не карається, воно заохочується. У червні 2023 року в Росії ухвалили закон про фактичну амністію військовослужбовців щодо здебільшого серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
Хоча в Україні кількість зареєстрованих воєнних злочинів і злочинів у зв'язку з агресією сягає 128 тисяч, ефективність і швидкість розслідувань залишається помірною у зв'язку з навантаженням на систему, відсутністю доступу до окупованих територій, постраждалих осіб і зловмисників. У кількох державах відбуваються провадження проти російських агентів за принципом універсальної юрисдикції. Міжнародний кримінальний суд видав 4 ордери на арешт.
Подібна динаміка дає змогу продовжувати російським збройним силам та окупаційній владі вчиняти порушення міжнародного права в атмосфері повної безкарності.
Належні рекомендації з низьким потенціалом виконання
Звіт Місії завершується переліком рекомендацій для Росії, України та міжнародної спільноти загалом. Вони є комплексними і, зокрема, стосуються негайного виведення російських військ з усіх окупованих територій. Однак належне виконання рекомендацій вимагає тиску на Росію через систему ООН, у якій держава-агресор залишається одним зі світових поліцейських.
Війна - це не лише ракетні обстріли. Не всі українці, які хотіли, змогли покинути окуповані Росією території. Метою відновлення суверенітету є не лише утвердження територіальної цілісності України, а й повернення її громадян до безпечного та гармонійного середовища, де повага до прав людини, демократія та верховенство права не є порожніми словами.