![Как жителям Мелитополя и других оккупированных территорий возместить украденное россией имущество - советы юриста (фото)](/images/news/2024/05/351278.jpeg?1716829472)
Багато хто з мешканців Мелітополя та інших тимчасово окупованих територій Запорізьки області і всього півдня України стали жертвами воєнних злочинів.
Пам’ятаєте, як з перших днів окупації Мелітополя російські загарбники вивозили з підприємств і в день і вночі сільськогосподарську техніку.
Нагадаємо, що кадировські посіпаки викрали з виставкового майданчика компанії "Агротек-Інвест" John Deere 2 нових комбайни S770 і S760, трактор M6195 і сівалку Vaderstad Tempo. Загальний розмір збитків компанії склав понад 1 млн євро.
Завдяки маячкам на техніці, компанії вдалося вирахувати, куди загарбники її вивезли. Так виявилося, що техніка перебуває в Чечні, в селищі Закан-Юрт на території вже ліквідованого "держгосгоспу" неподалік від Грозного. Про це повідомили в прес-службі компанії "Агротек-Інвест".
І таких прикладів воєнних злочинів безліч. Детальніше про це в нашому проєкті #ВиЖИТИ.
Наразі Україна займається питанням компенсації зруйнованого і пошкодженого майна громадян і бізнесу. Запущено експериментальний проект з проведення обстеження знищеного житла шляхом дистанційного зондування Землі – супутникові зйомки. Місце проведення пілотного проєкту – Мелітополь, який перебувають у тимчасовій окупації.
Відомо, що двом з 10 мешканців Мелітополя у яких повністю зруйноване житлове майно, буде видано державний сертифікат на придбання нового житла. Але тут йдеться лише про повністю зруйноване майно, а не частково пошкоджене, або вкрадене. І от таких постраждалих найбільше, але механізм компенсування збитків для цієї категорії поки відсутній.
На жаль, не передбачена поки що компенсація за зруйноване житло тим, хто живе у зоні бойових дій, або в найбільш наближених до лінії фронту населених пунктах, таких як Оріхів, Токмак, Степногірськ Запорізької області. Як повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, причини на те дві:
- Через близькість лінії фронту комісії небезпечно виїжджати на фіксацію втрат. Крім того, раніше частково пошкоджене майно, може бути ще більш зруйнованим в короткий термін через щільний обстріл населених пунктів ворогом.
В Україні діє платформа «Є-відновлення», завдяки якій громадяни, які живуть не в зоні бойових дій і втратили майно через ворожі обстріли, теж отримують компенсації від держави на придбання житла. Прикладом слугує нещодавня ухвала запорізького Господарського суду на користь бізнесу, яка стосувалась знищеного готельного комплексу від ракетного обстрілу. Минулого року за такими позовами ресторанний комплекс Запоріжжя та Виробничо-комерційна фірма «Автодоркомплект», також отримали схвальні рішення. Тобто українські суди охоче розглядають подібні справи.
Гарною новиною для бізнесу, фермерів у яких окупанти відібрали майно, є те, що українські суди присуджують і таким постраждалим великі компенсації. Прикладом слугують ухвали про відшкодування збитків з рф щодо:
- ТОВ «Надра Приазов`я»,
- ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря",
- Приватне сільськогосподарське підприємство "Дом",
- ТОВ "Торговельна компанія "Економ Плюс".
І оскільки відповідача на подібних слуханнях немає, то по справах не подаються апеляції. Поганою новиною є те, що в нас поки що немає інструментів, як компенсувати викрадену російською федерацією власність.
В той же час в Європі вже запроваджено механізм компенсації з рф за завдану шкоду. З минулого року в Гаазі працює міжнародний Реєстр збитків для України, який вже приймає повідомлення від потерпілих. А як же на практиці повернути втрачене?..
На два напрямки вірогідного вирішення проблеми вказав адвокат Запорізької юридичної компанії «Майстро і Беженар» Дмитро Майстро:
Куди звертатись з позовом
– Перший напрямок – судові спори з намаганням знайти російське майно в Європі, США і виконати судове рішення в тих країнах. Саме накласти арешти стягнення на майно.
Підприємці, громадяни можуть звернутись до українських господарських судів з позовом до країни-агресора щодо стягнення завданих матеріальних збитків. Або звернутись вже до міжнародних інвестиційних арбітражів, що містяться в Європі і в Великій Британії з відповідним позовом.
Але якщо говорити про позови до міжнародних інвестиційних судів, то йтиметься про великі затрати – як сплата арбітражних зборів, так і вартісні послуги адвокатських агенцій. Тому є сенс звертатись до міжнародного арбітражу, коли йдеться про збитки понад 50 млн євро. В інших менш збиткових випадках звертаються до українських судів. На даний час практика позитивна. Суди майже 90 відсотків позовів задовольняють.
Однак є проблемне питання – повідомлення відповідача (країну-агресора – ред.) про позов. Оскільки у нас відсутні дипломатичні відносини з рф, то є практика повідомлення через українське посольство в європейській країні з проханням до уряду, щоб він поставив до відома рф про позов. Практикується також надсилання позовної заяву з відповідними документами до російського посольства в одній з європейських країн, наприклад, в Польщі, Чехії, Словаччині тощо. На даний час рф в даних справах участі не бере. Таким чином, навіть в отриманні судового рішення виникає велике питання щодо його виконання і отримання компенсації.
Хто буде сплачувати збитки
– Виконуватиметься судове рішення тільки за рахунок майна і грошових коштів країни-агресора. Ми розуміємо, що є майно російське, а є майно російських компаній. Тут потрібно вже доводити, і є прецеденти, коли в українських судах відповідачем встановлюють і російські підприємства, які брали участь в агресії проти України шляхом виготовлення і постачання продукції для воєнних потреб.
На даний час в Україні російських активів немає, тому що вони раніше ще були націоналізовані. Стягнути компенсацію можна в країні, де наявне майно країни-агресора. Тобто позивач має звернутись до суду в іншу країну, щоб там легалізувати судове рішення України і на законних підставах реалізувати право на компенсацію за рахунок російських коштів.
Це – в теорії. Практично, на даний час мені невідомий жоден випадок, де вдалось хоч одному українському позивачу пройти шляхом узаконення в іншій країні рішення нашого суду і стягнути майно. Проблема в тому, що рф вжила максимальних заходів із приховування свого майна шляхом переоформлення та виведенням в офшори.
Шлях через Європейську комісію
– По другому напрямку судових справ є добра новина: Євросоюзом розглядається питання створення Компенсаційної комісії і Компенсаційного фонду із відшкодування збитків, завданих країною-агресором, Україні та українським громадянам. В межах напрацювання таким питанням займаються в Стразбурзі. Планується створити фонд, який би наповнювався за рахунок конфіскованого майна, російських заморожених активів, цінних паперів. Коли це запрацює, громадяни, підприємства можуть звертатись до комісії, надавати документи, докази. Поки що немає розуміння, яким чином буде йтись розподіл. Скоріш за усе, в першу чергу розглядатимуться справи фізично постраждалих людей; в другу – майно громадян; і в останню чергу – майно бізнесу.
Інше питання, яке активно обговорюється на міжнародному рівні, яким саме чином кошти за збитки майже в трильйон доларів відшкодовуватимуться: це можуть бути максимальні виплати або акумульовані кошти будуть пропорційно поділені між усіма, хто заявився. Не факт, що такі заходи перекриють усі збитки.
Правда, невідомо, на якому етапі знаходиться створення відповідних комісій – усе залежить від джерел фінансування компенсацій. Поки що інших шляхів вирішення проблеми немає.
Максимально збирайте докази
– Є майно, зруйноване в ході бойових дій, а інша історія, коли у людини або бізнесу країна-агресор протиправно його відібрала. В розумінні українського законодавства це є злочином, і приватним чином можна подавати позов з того, що майно знаходиться у протиправному користуванні країни-агресора.
Тому потрібно починати зі збору доказів, які доведуть, що майно відібрано в результаті агресії рф.
- Перш за усе, це докази – фото- відео-фіксації, покази свідків, які підтвердять, що, дійсно, факт злочину мав місце.
- Друге - обов’язково потрібно звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо дій, вчених країною-агресором. Надати відповідні докази, щоб правоохоронці зі Службою безпеки України порушувала кримінальну справу зі внесенням в Єдиний реєстр судових розслідувань, визнавала особу або підприємство потерпілими по справі.
- Третє - безперечно має бути оцінка знищеного або пошкодженого чи відібраного майна. І вже потім обирати шлях, за яким можна займатися стягненням компенсації з країни-агресора.
В разі, коли дійсно запрацює міжнародна комісія із відшкодування збитків і почнеться фінансове наповнення, то вже стане можливим подавати пакет документів із судовим рішенням. Він стане суттєвим підґрунтям для позитивного ухвалення на користь постраждалому бізнесу або громадянину.
Публікація носить інформаційний характер