Учора, 29 червня, уродженцю Мелітопольщини Андрію Варварову виповнилося 30 років. Свій третій день народження українець зустрічає у ворожому полоні.
"Ти, будь ласка, головне тримайся і вір, що ми скоро зустрінемося. А ми робимо все можливе, щоб цей процес прискорити. Ми тебе дуже любимо і чекаємо, ніхто не забув", - пише у себе на сторінці в соцмережі його сестра Сніжана.
До повномасштабної війни Андрій працював діджеєм - багато хто його знає як DJ Vara. Він грав у нічних клубах, брав участь у багатьох міських заходах, їздив на різні фестивалі електронної музики. Хлопець дуже хотів поїхати на фестиваль в Амстердам, але, на жаль, опинився в російських катівнях.
Останні п'ять років Андрій жив разом із дівчиною, у родині називали їхні стосунки цивільним шлюбом. Пара планувала одружитися і народити дитину. Наразі пара вже не разом, дівчина виїхала з України.
Важливо зазначити, що Варваров ніколи не служив в армії. У лютому 2022 року він жив у Маріуполі, а його сестра і дівчина - у Запоріжжі. Хлопець насилу зміг вибратися до сім'ї. Після цього він відправив сестру Сніжану з маленькою дитиною в Італію. Сам із дівчиною залишився в місті і збирався допомогти друзям виїхати з окупованої частини Запорізької області.
Їхав рятувати друзів, а потрапив у полон
17 березня 2022 року 27-річний Андрій їхав своєю автівкою з другом, який також не мав жодного стосунку до армії чи інших силових структур, із Запоріжжя до Бердянська. Приблизно на середині шляху молодих людей зупинили на блокпосту в захопленому росіянами Токмаку. Після цього зв'язок з Андрієм зник майже на півроку.
- Автомобіль Андрія пізніше використовувався російськими військовими в особистих цілях. У цьому випадку, найімовірніше, крадіжка автомобіля і була реальною причиною затримання, - заявив юрист правозахисної організації Every Human Being Олексій Ладухін ресурсу "Вот Так".
Родичі Андрія одразу взялися до його пошуків. Наприкінці квітня вони побачили його фотографії в одному з російських телеграм-каналів, у якому публікують фото "демілітаризованих полонених солдатів ЗСУ, НГУ, ПСУ та інших ВФУ". У пості йшлося, що Андрія взяли в полон.
Затриманий за "протидію СВО"
Після цього близькі Варварова зверталися до всіляких російських відомств, щоб отримати хоч якусь інформацію про статус Андрія або його місцезнаходження. У червні 2022 року Міноборони РФ підтвердило, що викрадений хлопець - військовополонений.
- Всупереч Женевській конвенції вони не повідомили, де він перебуває. Тільки те, що він на території РФ, що в розумінні російської влади включає в себе й окуповані території, - зазначає Ладухін.
У відповіді на звернення до Міністерства оборони йдеться, що Андрія затримано за "протидію СВО". Але, як підкреслює Олексій Ладухін, такий статус у Росії не передбачений чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Міноборони також пише, що з Андрієм проводять якісь перевірочні заходи, але навіть на тимчасово окупованих територіях російські силовики, відповідно до російського КПК, не можуть утримувати людей понад 30 діб без обрання запобіжного заходу.
Лише в серпні 2022 року мама Андрія отримала від нього першу і поки що єдину звісточку - лист без зворотної адреси. Він був перевірений наглядачами - про це свідчить відповідний штамп.
"Здрастуй, моя люба і кохана матусю. Я живий і здоровий, перебуваю на території Російської Федерації. Я тимчасово затриманий до з'ясування обставин. Годують мене добре, також у нас є прогулянки на свіжому повітрі. Хочу привітати тебе з минулим днем народження. Я дуже за тобою сумую, і коли мене звільнять, я з Сашкою (вже колишньою дівчиною, - ред.) переїду жити в село, до тебе ближче. Ми зіграємо весілля і заведемо дитину. Зі мною все добре, не переживай за мене, будь ласка. Я тебе дуже люблю", - писав Андрій.
Щоденні нелюдські тортури
За словами Ладухіна, якщо російська влада позиціонує українців як військовополонених, то теоретично дає їм можливість відправляти листи через народний комітет Червоного Хреста. Зрозуміло, цей дозвіл отримують не всі і не завжди. Мабуть, Варварову надали таку можливість лише одного разу.
Восени 2022 року під час обміну полоненими між Росією та Україною додому повернувся один зі знайомих Андрія. Тоді він розповів, що Варварова, ймовірно, тримають у Воронезькій області. Сам звільнений перебував на початку осені в Горлівці. Незадовго до обміну до них перевели полоненого з воронезького СІЗО, з яким вони багато обговорювали інших в'язнів. Під час однієї з історій українець згадував Варварова, а другий ув'язнений різко запитав: "А його не Андрюха, бува, звати?" Чоловіки звірили дані і з'ясували, що справді знають одну й ту саму людину.
Опинившись на волі, знайомий Андрія передав його родичам слова в'язня із СІЗО Воронезької області:
"Його еб****и (били, - ред.) там щодня, вбивали н***й, заносили напівмертвого в камеру туди-сюди".
Після отримання інформації про тортури сім'я Андрія писала листи у Воронезьку область, але в місцевих СІЗО і колоніях відповіли, що його там немає. У Криму та "ДНР" написали те саме.
Нині ж, за словами юриста, Андрія, найімовірніше, тримають на окупованих територіях. Найперші фотографії чоловіка в полоні якраз були зроблені в окупованій частині Запорізької області. Точніше визначити його становище зараз неможливо, бо полонених часто переміщують, не надаючи жодної інформації сім'ям.
Шанси на обмін
За ці два роки, поки Андрій перебуває в полоні, його сім'я зверталася у всілякі інстанції, щоб отримати хоч якусь інформацію. Спочатку вони просили допомоги в українських пошукових організацій, потім писали тим, хто знаходив адвокатів безпосередньо на території РФ.
- Потрібно знати місцезнаходження полоненого, тоді простіше так працювати. А якщо місцезнаходження невідоме, то й адвоката безглуздо шукати, - каже сестра Андрія.
Сніжана розповідає, що Служба пошуку і звільнення цивільних полонених "Викрадені мелітопольці" порадила їй надсилати запити в російські служби. У підсумку дівчина отримала відповіді, нехай і не завжди інформативні, від усіх, крім уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової. Сніжана навіть написала запит до робочої групи ООН на початку цього року, її заявку обіцяли розглянути протягом 60 днів, але відповідь так і не надійшла.
- Ми дуже чекаємо на повернення Андрія додому і віримо в це. Усілякими способами намагаємося прискорити цей процес, але, на жаль, поки що безрезультатно, - каже Сніжана.
Юрист Ладухін також вважає, що шанси на обмін є, але вони невисокі. Він радить усім сім'ям, які опинилися в таких ситуаціях, обов'язково потрібно звертатися в усі інстанції: в українські, російські та в міжнародні.