Всім відомо, що до повномасштабного вторгнення ціни на нерухомість в Запоріжжі були значно вищими, ніж в Мелітополі. Однак сьогодні ситуація докорінно змінилася.
Різниця в цінах на житло в окупованому Медовому місті і прифронтовому Запоріжжі може вразити. В обласному центрі двокімнатна квартира коштує, як однокімнатна в Мелітополі.
Журналіст РІА-Південь провів аналіз ринку нерухомості міст, розташованих у 120 кілометрах один від одного.
Популярні «однушки»
Серед найбільш затребуваних – однокімнатні квартири. Їх частіше за все купують переселенці. В Запоріжжі, якщо не враховувати елітне житло, однушка в середньому коштує 20 000 доларів. Але легко можна відшукати квартиру, навіть у центрі, вартістю 17, 15 тисяч і нижче. Причому в нормальному жилому стані, іноді й з ремонтом.
Натомість вартість однокімнатної квартири в окупованому Мелітополі в середньому близько 30 тисяч доларів. В залежності від стану і місця розташування, можна знайти житло і за 20, і за 40 тисяч американських зелених. Головними покупцями в окупації стали громадяни росії. Як правило, вони їдуть в південне місто з північних областей рф, щоб бути ближче до моря.
Сьогодні за квартиру на Новому Мелітополі навіть з косметичним ремонтом площею 25 квадратів просять 21 000 доларів. Варто зазначити, що цей район ніколи не користувався попитом у покупців і до його благоустрою українською владою у місцевих існував навіть такий жарт «Новий Мелітополь не пропонувати». Сьогодні і тут за квартири дають хороші ціни.
Квартира в районі Кірова, який вважається престижним, площею 24 квадратних метри на 4 поверсі п’ятиповерхівки без ремонту коштує 26 000 доларів.
Також більш високі ціни в мікрорайоні. Однокімнатна квартира, 49 квадратів, без ремонту, обійдеться у 30 тисяч баксів.
Двокімнатні у два рази дорожчі
Двокімнатні квартири також вважається затребуваними. У прифронтовому Запоріжжі вони коштують стільки ж, скільки однокімнатна в окупованому Мелітополі – до 30 тисяч доларів. Проте можна знайти квартиру у центрі, 42 кв.м., з кондиціонером, євровікнами і балконом, з меблями і технікою (!) – менш ніж за 20 тисяч. Багато хто намагаються продати житло, адже бояться втратити нерухомість через обстріли обласного центру російськой армієї. Деякі з тих, хто виїхав на початку повномасштабної війни за кордон, вже влаштувалися в інших країнах і не хочуть повертатися в Україну. Або готується це зробити.
У тимчасово окупованому Мелітополі ціни на «двушки» варіюються від 40 до 50+ тисяч доларів. До прикладу, за квартиру на бульварі 30 років Перемоги на останньому поверсі п’ятиповерхівки площею 50 квадратів – 43 000 доларів.
Квартира біля залізничного вокзалу, площа 52 кв.м., утеплена і з євроремонтом – 50 000 американських.
За трикімнатні скидають ціни
Трикімнатні квартири навіть у мирний час продати було більш проблемно через високу вартість комунальних послуг. Сьогодні в Запоріжжі «трьошки» коштують дешевше, ніж двокімнатні в Мелітополі. Купити квартиру у відмінному стані можна за 35 – 40 тисяч доларів.
Натомість в окупованому Медовому місті трьошки виставляються на продаж за ціною від 50+ тисяч доларів. Так трикімнатна квартира с меблями і технікою загальною площею 65 і житловою 42 квадрати на бульварі 30 років Перемоги коштує 65 000 доларів.
«Трьошку» на вулиці Брів-Ла-Гайард в Мелітополі продають за 55 000 доларів. Район цей вважається «елітним». І тут найбільше так званих понаїхавших гастролерів з різних кутів росії.
У приватному секторі без ажіотажу
На будинки у приватному секторі великої різниці в цінах не спостерігається. В Запоріжжі, в залежності від стану і географії, можна знайти житло від10-15 тисяч доларів до 50+ і вище.
Якщо мова йде про Шевченківський і Комунарський райони, де часто бували прильоти, то там будинки коштують, як правило, 15-20 тисяч, у Заводському районі трохи дорожче – до 30 тисяч. Тут ціна низька через екологію. В більш умовно безпечних і чистих місцях, головним чином на правому березі – ціни вище, від 50 000 (в задежності від стану). Елітний район "Сонячний" - всі будинки коштують від 150 000 до мільйона.
В Мелітополі за будинок + часник загальною площею 73 квадрати неподалік від Центрального ринку просять 30 тисяч доларів. Цей район в народі називають «низ міста» - якнайбільш непрестижний.
За півбудинку в мікрорайоні з окремим входом і двором – 3 кімнати, кухня, коридор, санвузол, газ і вода в будинку просять 27 000 доларів.
На Новому Мелітополі будинки коштують 30-40 тисяч доларів. З ремонтом у мікрорайоні – 60 тисяч.
Чим викликана така різниця?
У випадку із Запоріжжям ціни на житло можна пояснити тим, що місто прифронтове, постійно обстрілюється ворогом. Тих, хто бажає купити квартиру, звичайно ж, небагато. За відсутності попиту падає і пропозиція.
А ось у Мелітополі, який віддалений від лінії фронту і сьогодні розташований у глибокому тилу ворога, процеси зовсім інші. Місцеві жителі кажуть:
«Такі ціни-космос через «понаїхавших». У них зарплата 100 000 рублів на місяць і більше. Можуть собі дозволити».
Купують будинки і квартири здебільшого москвічі, жителі Ростова та інших регіонів рф. Тут навпаки – попит породжує пропозицію і власники житла не соромляться ломити ціни.
Друга причина – бажання власника «позбавитися» житла і заробити на цьому. Як правило, це власник, який виїхав з окупації, але який має родичів у Мелітополі. Як ми вже писали, така схема не є законною, оскільки реєструється житло у росреєстрі, а не в українському. Але законного механізму компенсації за втрачене житло через окупацію в Україні немає. Тому люди намагаються хоч якось продати свої квадратні метри в окупації, поки квадратні метри окупаційна влада не визнала «безхазяйним» майном.
Порожні квартири і навіть ті, де живуть люди, однак документи на право власності залишаються у родичів, які виїхали за кордон чи в Україну, в Мелітополі масово «націоналізуються» окупантами і колаборантами. А довести право власності можна лише прибувши особисто в МФЦ ще й з російським паспортом.
Щодо приїзду в окупацію, то це окрема історія – шлях один через аеропорт Шереметьєво. І у 90% випадків, каже голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, людей не пропускають в Мелітополь та інші окуповані населені пункти.
«Є випадки, коли в літаку 50 українців, а через аеропорт пропускають тільки двох. В аеропорту у людей беруть аналіз ДНК, після чого депортують. Вони не дозволяють людям зустрітися з рідними та близькими в Мелітополі або подивитися своє майно, що залишилося в окупації», - каже Іван Федоров.
Тактика окупантів проста – під виглядом боротьби з тероризмом, вони максимально обмежують в’їзд власників майна на окуповані території, щоб потім благополучно відібрати нерухомість, визнавши її «безхазяйною».