Там точиться інтенсивна і неймовірно виснажлива війна за перевагу на стратегічно важливій ділянці фронту.
На Бахмутському напрямку танкісти перезаряджають свої машини по кілька разів на добу, щоб приборкати ворога. Вони прикривають українську піхоту із закритих позицій та вступають у прямі зіткнення з бойовими машинами ворога. Українським танкістам на Бахмутському напрямку нині доводиться завантажувати боєкомплект у свої панцирники по пів десятка разів на день, йдеться в ТСН.
Що ближче передова на Бахмутському напрямку, то гучніше стає і у небі, і на землі. Українська бойова авіація, артилерія й важка бронетехніка - тут всі тепер виконують, спільну і дуже схожу роботу.
"Зараз ми в основному прикриваємо піхоту", - розповідають вони.
Аби наші піхотинці надійно тримали фронт, мали можливість відбивати ворожі штурми та за першої ліпшої нагоди контратакувати, свій танк, каже навідник українського панцерника, вони перезаряджають по кілька разів на добу. Трапляється, що ворожі артилеристи цілеспрямовано вишукують замасковані позиції наших танкістів.
"Працювало просто біля нас! Прильот біля танка! Впритул", - каже танкіст “Сокол”.
У такі моменти смертоносне залізо у бік української лінії оборони летить цілими “пакетами”. На корпусах панцерників тоді з’являються характерні відмітини, бійцям доводиться прощатись із побратимами.
Тиші на Бахмутському відтинку передової нині не буває. Змінюється лише, як кажуть українські військові, інтенсивність ворожого вогню і як наслідок - частота застосування українських важких калібрів.
"Снарядів достатньо, але треба їх економити. У нас бувають поправки, буквально в половинку поділки. Це про щось, та й говорить", - переконує танкіст.
Кожен снаряд, каже командир екіпажу, 125-ти міліметровою гарматою, вони прагнуть доправити точно у ціль.
"Те що ми тут, означає, що ми тут тримаємо оборону. Ми - не боїмося і не здаємося! Кожен москаль має розуміти, шо ми свою землю не здаємо", - кажуть бійці.
Джерело: https://tsn.ua