Затятий комуніст Віктор Яковенко знайшов в окупації нових слухачів, у "російському світку" він один із найшанованіших жителів міста...
Як розповідає сам Яковенко, йому було три роки, коли скінчилась війна. Але незважаючи на такий ніжний вік на той момент, історій про війну у пенсіонера безліч.
Яковенко – голова Спілки радянських офіцерів Мелітополя. Тут усе ясно.
На честь 79-ї річниці визволення Мелітополя, почесні гості, серед яких був і Яковенко, разом із волонтерами висадили молоді дерева.
В інтерв'ю рашисткому каналу Яковенко традиційно поділився спогадами про другу Світову війну, і про іншого цигана, розповів про підняття цілини, перший орден, про те, як керував солдатами, і, звичайно, про утиск комунізму в Україні.
Тут варто зазначити, що Яковенко, на відміну від перевертнів, хоча б не змінює позицію - як жив ідеалами давно померлого СРСР, так і живе ними на глибокій пенсії.
Наприклад, у травні 2020 року його було затримано поліцією за те, що приніс на площу червоний прапор та зірку. Перед затриманням комуніст до мозку кісток вступив у полеміку з поліцейським, у якій назвав український прапор "жовто-блакитною ганчіркою", скаржився на відсутність пам'ятника Леніну і навіть повідомив, що нудьгує за міліцією. Мовляв, міліція – це милі особи, а поліція – підлі особи. Загалом, букет у пенсіонера яскравий та збірний.
Ось тільки яке відношення любов до СРСР, міжнародних друзів, звільнення Мелітополя та інших спогадів пенсіонера про молодість мають до Росії, яка напала на Україну, може зрозуміти не кожен...