Професійно обдирала волосся, а тепер обдиратиме на гроші своїх земляків. Кадрові призначення окупантів у Мелітополі не перестають вражати.
"Рускій мір" - це неймовірне кар'єрне зростання, дружній колектив зрадників, тепла атмосфера "побєдобєсія": освіта та досвід роботи для претендентів не потрібні. Приблизно так звучало б оголошення з прийому на роботу в окупаційні структури російських загарбників. У паралельній реальності рашистів можливо все: і лікарі без медичної освіти, і продавчиня, що стала мером, і засуджений за педофілію на посаді шкільного вчителя. Така можливість вибитися з бруду в князі приваблює тих, хто нічого не досяг у житті, і тоді вони стають зрадниками.
Проект зі збору даних мелітопольських колаборантів "Суки Мелітополя" поділився історією неймовірної кар'єри Ірини Вікторової. До війни жінка довгий час "шукала себе" в різних сферах, але ніде не змогла закріпитися надовго. Колись була співробітником міськгазу, потім намагалася зробити кар'єру фотографа, а під кінець вирішила стати майстром шугарінгу. Однак із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Ірина нарешті знайшла своє покликання – зрадництво.
Окупація Мелітополя замайоріла перед жінкою новими можливостями. Вона швидко збагнула, що вигідно продати можна не лише косметологічні послуги, а й себе саму. Підтримуючи окупацію та активно виступаючи за "рускій мір", Ірина зуміла домогтися милості рашистів. Чи то на подяку за відданість, чи то за якісь інші заслуги чи таланти Вікторова від окупантів здобула високу і зовсім несподівану посаду: так майстер з шугарінгу стала головою податкової служби рашистів. Можливо, окупанти так вразилися майстерністю дівчини обдирати небажане волосся, що вирішили, що й обдирати гроші з мелітопольців вона буде так само спритно.
Зайнявши таку відповідальну посаду Ірина і підлеглих обрала собі під стать. Справа в тому, що багато співробітників фейкової податкової служби ледь досягли повноліття. Але в цій ситуації це цілком зрозуміло, адже в "руском мірє" підлеглі не можуть бути розумнішими за свого начальника.
Подібні "історії успіху" добре показують, що російським загарбникам абсолютно начхати, хто очолюватиме їх структури на окупованих територіях, адже всі ці колаборанти - лише стрілочники. Головним обов'язком тієї ж самої Вікторової на посаді "керівника податкової служби" є лише не перешкоджати грошовому потоку з Мелітополя в росію. Вже давно відомо, що буквально "віджаті" у мелітопольців гроші з незаконних поборів ідуть у Тулу, до кишень російських чиновників.
Але незважаючи на свою незначну роль у цій схемі пограбування, такі як Ірина Вікторова відповідатимуть за всі вкрадені гроші після деокупації Мелітополя. Тож радіти своїй високій посаді колаборантці залишилося недовго.
Тим часом у Мелітополі поліцаї-зрадники масово пишуть рапорти на звільнення.
