Колаборанти з Мелітополя так і не зрозуміли, що в "русском мире" їм не раді. Росіяни прямо кажуть, що ненавидять і зневажають зрадників України.
Не перестає дивувати бажання колаборантів стати людьми третього сорту, рабами в ярмі російського "белого господина". Зрадники готові на колінах повзати перед окупантами, терпіти приниження заради однієї лише ілюзії, що вони тепер - частина "великого русского мира". Однак самі росіяни зневажають тих, хто зрадив свою Батьківщину, і говорять зрадникам про це в обличчя.
Повчальний для всіх колаборантів випадок стався нещодавно в ефірі однієї пропагандистської передачі. Тут рашист-ведучий спілкувався з військовим російської окупаційної армії, який представився уродженцем Мелітополя. Вочевидь цей зрадник-"мелітополець" розраховував, що "старші брати" з РФ його похвалять за державну зраду та підтримають його перехід на бік ворога, однак розмова одразу пішла не за планом.
Пропагандист на старті показав своє ставлення до "перебіжчика" і назвав його "зрадником України". Це викликало щире здивування у свіжоспеченого орка і він одразу ж почав виправдовуватися, що особисто для нього "Україна за 30 років нічого не зробила". Це популярний штамп кремлівської пропаганди, побудований на особистому шкурному егоїзмі і покликаний мотивувати колабораційні настрої в українському суспільстві. Ніби свою Батьківщину можна оцінювати за критерієм, що "вона зробила" або "не зробила" особисто для тебе.
У справжнього пропагандиста повторення цього брехливого штампа викликало тільки роздратування, і він вирішив висловити зраднику всю правду-матку про його реальне місце в "русском мире".
- Зробила чи не зробила, але це твоя батьківщина, ти її зрадив. Ось я тобі, росіянин із Москви, скажу: зрадників скрізь не люблять і ненавидять.
Ти ніколи не будеш нам свій. Раз ти один раз зрадив, значить і вдруге зрадиш, тому ти уё..ок, - розставив крапки над "і" рашист.
Найчесніші та найщиріші слова, на які тільки може бути здатний рашист, почув на свою адресу всього лише один зрадник України, однак це послання в рівній частці може бути адресоване всім колаборантам. Можна бути як завгодно незадоволеним політичним керівництвом або курсом розвитку країни, але переходити на бік загарбників і брати участь у знищенні власних співгромадян - це межа, за якою втрачається людська подоба. Це розуміють навіть рашисти.
Мелітопольські колаборанти вірять, що вчинивши зраду, отримавши так звані російські паспорти і співпрацюючи з окупантами, вони в такий спосіб перетворяться на "росіян", стануть частиною того самого "руського міра", про який так марили всі ці роки. Але насправді корінні росіяни сприймають і сприйматимуть їх ніяк інакше, як "хохлів-зрадників", які заслуговують тільки на презирство і плювок в обличчя.
83225" data-width="100%">