На жаль, з початком повномасштабної агресії Росії багато любителів "русского мира" швидко переметнулися на бік ворога й активно співпрацювали з окупантами. Що з ними буде після деокупації Мелітополя? Що не так із законодавством про любителів "русского мира" і чому його змінюватимуть?
Напередодні українського контрнаступу дедалі частіше з'являється інформація про те, що окупанти та їхня обслуга з-поміж місцевих колабораціоністів у паніці збирають речі і "перегруповуються" за межі окупованих територій. Побоюватися їм справді є чого. На деокупованих територіях українські спецслужби та правоохоронці досі затримують колаборантів, які свого часу пішли на співпрацю з окупаційною адміністрацією і не встигли або не захотіли втекти разом із "визволителями".
Не бракує інформаторів російських спецслужб і на території, яка не перебувала під окупацією. Кількість відкритих справ за колабораціонізм станом на весну цього року сягнула понад п'ять тисяч. Поводження з такими особами, що причаїлися після повернення української влади, регулюється законами, які передбачають кримінальну відповідальність за колабораціоністську діяльність.
Ключові норми було ухвалено торік, і фактично з їхнім впровадженням колабораціонізм було криміналізовано. Але час показав, що законодавство в цій сфері працює не так, як мало б працювати, і уряд із депутатами ламають голови, щоб привести його у відповідність до реалій. У березні при парламентському комітеті з правоохоронної діяльності було створено цілу робочу групу для роботи над новою редакцією закону.
"Загалом питання про колаборантів є дуже сенситивним, - наголошував голова комітету Сергій Іонушас, - Ми розуміємо, що деякі люди на окупованих територіях із гуманітарних причин вимушені в той чи інший спосіб співпрацювати із загарбниками. Саме тому ми хочемо вдосконалити норми Кримінального кодексу, які зараз передбачають кримінальну відповідальність за такі дії".
Отже, як депутати разом з урядом намагаються вирішити проблему?
Чинні "колабораціоністські" законопроєкти № 5143 і 5144 авторства великого депутатського колективу на чолі зі "слугою народу" Єгором Чернєвим були оперативно проголосовані вже на восьмий день повномасштабної війни - 3 березня минулого року. Причому не можна сказати, що ці проєкти готували нашвидкуруч: питанням, що робити з колаборантами, нардепи нинішнього скликання переймалися ще 2020 року, коли було презентовано відповідний законопроєкт і створено робочу групу для його доопрацювання.
Після 24 лютого 2022-го Верховна Рада проголосувала фактично ті пропозиції, які готувалися для дещо інших реалій. Понад рік тому Кримінальний кодекс поповнився новою статтею 111-1 про колабораціоністську діяльність. Статус колаборанта отримали громадяни України, які публічно заперечують збройну агресію проти держави, всіляко підтримують рішення держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань і співпрацюють з ними.
Покаранням за такі дії може бути позбавлення права обіймати певні посади або працювати в певній сфері на строк від 10 до 15 років. Така "люстрація" викликає багато запитань через її сумнівну ефективність. Далеко не кожен колабораціоніст планував або планує працювати в українських державних органах, хоча такі випадки і фіксувалися. Згадати хоча б скандальну суддю Ларису Богомолову, яка сприяла захопленню росіянами Бердянська, після чого переїхала на підконтрольну Україні територію вершити правосуддя в Полтавському райсуді.
Щоправда, тепер їй світить куди більше, ніж втрата посади. За проступки, які виходять за межі написання українофобських статусів в "однокласниках", передбачені суворіші покарання. Йдеться про:
- добровільне зайняття посад у квазіорганах влади, створених на тимчасово окупованій території;
- роботу в незаконних судових і правоохоронних органах;
- пропаганду збройної агресії проти України в навчальних закладах;
- добровільну участь у незаконних збройних або воєнізованих формуваннях та передачу їм матеріальних ресурсів;
- організації політичних заходів та інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором.
Для "перевиховання" таких осіб до заборони обіймати посади також додають штрафи, виправні роботи, конфіскацію майна та позбавлення волі аж до довічного ув'язнення в разі ухвалення рішень, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків. Наприклад, довічне загрожує корегувальникам, які потрапляють до рук українських силовиків.
"За вбивство менше дають"
Держава змінює підходи до колаборантів фото 1 Стаття 111-1 внесла до Кримінального кодексу поняття колаборації Стаття 111-1 внесла до Кримінального кодексу поняття колаборації У квітні 2022-го Кримінальний кодекс було доповнено статтею 111-2 про пособництво державі-агресору. Згідно з нею, співпраця з державою-агресором та її формуваннями карається покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років і забороною обіймати певні посади строком від 10 до 15 років.
Але згодом, коли минув хаос перших місяців війни, стало зрозуміло, що парламентарії дещо погарячкували.
"Бояться повертатися"
Головна проблема чинного законодавства щодо колабораціоністів, яку визнають майже всі, - відсутність чіткого розмежування на тих, хто свідомо співпрацює з окупантами, і тих, хто став заручником обставин.
Так, широко відомі факти, що без отримання російського паспорта та формальної демонстрації лояльності окупаційній владі мешканцям окупованих територій фактично неможливо влаштуватися на роботу та отримувати мінімальні соціальні гарантії. Для Кремля ж принципово швидше "замазати" в можливому пособництві якомога більше жителів окупованих територій, щоб закрити для них шлях назад в Україну.
Нині Києву важливо достукатися до тих, хто не допомагав зухвало окупантам і не скоював тяжких злочинів, що на контрольованих українських територіях ніхто не буде їх переслідувати, хоч би що не несла з цього приводу російська пропаганда.
- У законодавстві є певна нечіткість у формулюваннях, і багато людей, які перебували на тимчасово окупованій території та виконували якусь функцію, остерігаються та ставлять собі питання, що робити далі, - каже член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
На його думку, люди просто бояться повертатися на підконтрольну Україні територію або після деокупації з острахом дивляться на те, що на них чекає в майбутньому.
- Тобто головне, що зараз треба зробити, - уточнити формулювання, за які настає відповідальність за колабораційну діяльність. Той самий факт отримання російського громадянства треба чітко пояснити: чи було воно отримано під примусом, чи під погрозами, чи для реалізації якихось прав, які забезпечують нормальне людське існування, - зазначив він.
Топ-зрадники, призначені главами "нових російських регіонів"
Змінами до законодавства пропонується провести більш зрозумілу межу між "свідомими" і "несвідомими" колаборантами. Не в захваті від нинішньої ситуації і правозахисники, які констатують перекоси, що виникли внаслідок ухвалених у розпал війни законів.
"За колабораціонізм іноді дають такі строки, які за вбивство не дають, - каже директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, - Був випадок, коли людина була старостою в селі, допомагала тим, хто залишився, знаходила харчі, їх роздавали людям. Ще організував сховище, щоб можна було ховатися. Цю людину знали як, умовно кажучи, "ватну": вона вважала, що росіяни дуже швидко виграють. Але те, що вона думала, - інша річ, а от дії, в яких її звинуватили (домовлялася з окупаційними військами щодо гуманітарки для цивільних тощо), - інша. Давати за це 10 років - точно неадекватно, навіть якщо вважати це колаборацією. Хоча не знаю, чим справа зрештою завершилася, але можу собі легко уявити, що таких справ досить багато може бути з таким законом. Він дуже розмитий і погано прописаний".
Усвідомлення, що з повальною боротьбою з колаборантами щось не так, є не тільки у правозахисників, а й у тих, у чиїх повноваженнях ситуацію виправити. Так, при Мінреінтеграції ще торік було створено робочу групу з вирішення проблемних питань діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання на фактично окупованих територіях. Вона провела дев'ять засідань і видала два законопроєкти - №7646 і №7647.
Ними, зокрема, з-під поняття колабораційної діяльності виводяться заходи, спрямовані на розв'язання гуманітарних проблем, та частина господарської діяльності, що має проводитися для забезпечення життєдіяльності територій навіть незважаючи на їхню окупацію. Окремо зазначається, що не каратиметься діяльність, яка здійснювалася під тиском окупаційних органів. Утім обидва законопроєкти зависли на рівні комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності.
Його голова Сергій Іонушас заявив, що ініціатива Кабінету міністрів не має реальної перспективи проходження в парламенті, бо до неї є низка критичних зауважень з боку державних органів. Відповідно комітет вирішив написати свій проєкт і в березні створив власну робочу групу, куди були запрошені представники правоохоронних органів та експерти з кримінального права. Група мала, з чого почати роботу, бо в парламенті зареєстровано кілька депутатських законопроєктів щодо вдосконалення відповідальності за колабораціоністську діяльність.
Під одним із них підписався "слуга" Єгор Чернєв, який очолював групу авторів чинного закону. Чернєву також досить швидко стало очевидно, що його дітище не є ідеальним і потребує коректив. За його словами, санкцію щодо позбавлення права обіймати певні посади на 10 років під час засідань робочої групи визнано надто м'якою, тож прозвучала пропозиція додати за відносно невеликі проступки штрафні санкції - виправні роботи або штраф.
Також, на думку нардепа, окремо має бути прояснено, що мається на увазі під заняттям господарською діяльністю з представництвом окупаційної влади. Наприклад, на сьогодні не зрозуміло чітко, чи підпадає під дію закону про колаборантів людина, яка є ФОПом у Криму і змушена займатися діяльністю і платити податки країні-агресору. Випадки, коли люди змушені займатися бізнесом або продовжувати роботу на окупованих територіях, щоб прогодувати сім'ю, пропонується винести за дужки.
"Також я пропонував до покарання діячів освіти, які ведуть її за стандартами РФ, додати ще й сферу культури, тому що багато людей почали просувати російську культуру на окупованих територіях, - каже Чернєв. - Ще ми додали правку, щоб окрім співпраці з окупаційними органами влади, до колабораціонізму належала співпраця з державними організаціями - умовно кажучи, з філією "Российских железных дорог". Туди йдуть працювати наші громадяни і тим самим допомагають ворогові в логістиці, зокрема, у військовій".
До колаборантів часто першими добираються не українські правоохоронні органи, а партизани.
Член правління Центру політико-правових реформ, правознавець Микола Хавронюк працював над змінами до законодавства про колаборантів, які були винесені окремим законопроєктом депутатами від "Голосу".
Хавронюк також бачить головним завданням сепарацію вимушених колабораціоністів від свідомих, але на цьому його пропозиції не закінчуються. Він висуває ідею поширювати законодавство про колаборантів і на негромадян України, які прожили тут усе життя, належать до українського населення і так само можуть вчиняти колабораційні дії. Так, ця норма може торкнутися практично всіх ромів, які проживають в Україні як особи без громадянства.
"Ще один момент, який надзвичайно ускладнює життя правоохоронцям і судам, - це, як у нас завжди буває, кілька неузгоджених між собою законопроєктів, які вносять депутати, - зітхає правознавець, - От додали до Кримінального кодексу статтю 436-2 ("Виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників"), додали статтю про колаборацію 111-1 і статтю про пособництво 111-2. Крім цього, ще й існувала стаття про державну зраду. Ці чотири статті треба просто розвести між собою, щоб чітко розуміти, що, коли і з ким відбувається. Ну, і всередині самої статті про колаборацію є певна невизначеність, неузгодженість, тому треба кожну тезу цієї статті, кожне її слово привести у відповідність до принципу юридичної визначеності. А щодо санкцій, які застосовуються, у мене і моїх знайомих кримінологів взагалі слів немає, окрім нецензурних, - яке позбавлення права обіймати певні посади, якщо переважна кількість цих колабораціоністів ніяких посад не обіймає? Тобто фактично виходить, що суд має позбавити тебе права на щось, чого ти, може, ніколи й не планував".
Хавронюк звертає увагу на слова представника президента в Криму Таміли Ташевої про те, що тільки в Криму доведеться притягнути до кримінальної відповідальності понад 10 тисяч колабораціоністів. Якщо ж спрогнозувати приблизну їхню кількість на всіх окупованих територіях - то вона може скласти кілька десятків тисяч осіб. Юрист вважає, що у держави просто не вистачить ресурсів, щоб притягнути таку кількість людей до кримінальної відповідальності.
Тому він пропонує звузити коло колабораціоністів лише до осіб, які реально надають допомогу державі-агресору, і залишити у спокої вчителів, які змушені впроваджувати російські освітні програми, або осіб, які брали участь у конференціях, що проводили окупанти. Адвокат Ростислав Кравець пропонує діяти кардинальніше й узагалі скасувати відповідальність за колабораціонізм: "У нас є статті про держзраду, шпигунство - ось за ними й треба судити, а за статтями про колабораціонізм можна фактично будь-яку особу, яка не погоджується з діями чинної влади, визнати винною".
Кравець вважає, що поділити колабораціоністів на "свідомих" і "несвідомих", що зараз намагаються зробити законодавці, просто неможливо.
"Ось ловлять нинішнього херсонського гауляйтера Сальдо, а він каже: я ж людей у Херсонській області хотів врятувати, і за себе боявся, і за своїх близьких. Ще слідчому, прокурору і суду дасть по мільйону доларів, і все - він не колабораціоніст, - уявляють ситуацію юристиня, - А якийсь начальник ЖЕКу чи якогось управління ЖЕКу, який реально займався там водопостачанням, потрапить під роздачу, бо забезпечував військову частину водою і каналізацією, тобто свідомо допомагав окупантам. Законодавство про колабораціоністів треба просто скасувати і виконувати закон у частині саме державної зради. І якщо дії особи призводять до зміни територіальної цілісності країни, то судити її саме за держзраду. А нинішня вибірковість правосуддя призводитиме лише до розвитку корупції в правоохоронних органах".
Паспорт на бочку Окрім танців з бубном навколо теми покарання для колабораціоністів, у рамках цієї дискусії нардепи виношують ідеї, що робити після деокупації з російськими паспортами, якими зараз активно засіваються окуповані території. Перший заступник голови правоохоронного комітету Андрій Осадчук із "Голосу" пропонує після деокупації просто забирати їх в українських громадян.
Нардеп запевняє, що його ініціатива обговорена з міграційною службою, її підтримують кримські татари, але поки що вона застрягла на рівні комітету.
"Треба надати якийсь термін, щоб громадяни здали ці паспорти добровільно, а після його завершення запровадити за їхнє зберігання адміністративні штрафи за аналогією зі зберіганням дитячої порнографії, - пропонує Осадчук, - Однак зрозумійте, ніхто не збирається за цими паспортами ганятися. Якщо людина стала повнолітньою вже під час окупації, зрозуміло, що в неї будуть тільки російські документи. Тому першим завданням після деокупації буде ідентифікація людей. Просто, з точки зору пропаганди і медійності, найбільшим злом є сама книжечка з громадянством Росії, яку людині втюхала ФСБ і при отриманні якої вона розписалася. Тому й важливо вилучати ці документи".
У Верховній Раді планують заохочувати українських громадян позбуватися російських паспортів У Верховній Раді планують заохочувати українських громадян позбуватися російських паспортів фото з відкритих джерел Осадчук наголошує: бажано, щоб під час здавання російських паспортів було написано заяви, що їх видавали примусово, які потім можна використати в Міжнародному суді.
Утім поки що робоча група з російських паспортів при правоохоронному комітеті ще жодного разу не збиралася. А група з розробки нового "антиколабораційного" законодавства, попри бурхливу роботу, досі так і не визначилася з фінальним варіантом. Іонушас сказав, що історія з новим законопроєктом "у процесі", а його колеги з комітету не виключають: остаточне оформлення нових правил гри "Злови колаборанта" відбудеться ближче до осені.
