Молодь з фейкового ВИШу Мелітополя в приміщенні Китайської бібліотеки "увічнила" військову славу РФ на прикладі провальної для неї російсько-японської війни.
Те, що Московія - країна абсурду, відомо давно. Проте болотні мешканці продовжують дивувати все новими і новими "ляпами". Так напередодні студентів з Мелітополя пригнали до Санкт-Петербурга для того, аби... Молодь з фейкового вишу окупованого міста в приміщенні Китайської(!) бібліотеки "увічнили військову славу Росії" на прикладі провальної для рашистів російсько-японської війни. Пропагандисти заявили, що студентам окреслили "значущість цього заходу", адже ця війна "довгий період часу залишалася малоосвітлюваною". І не дарма.
Міф про "непобедимость великой России" формувався їхньою пропагандою впродовж століть. Чого варта лише перемога у “великой отечественной войне” та свято “победобесия”. Тільки якщо копнути глибше - протягом століть Московія ганебно програвала війни, які сама ж починала, і російсько-японська війна у 1904-1905 роках - яскравий тому приклад. Розраховувати на правдиві свідчення від русні марно, тож пропонуємо трошки зануритись в історію.
Російсько-японська війна 1904-1905
Російський імператор Микола ІІ замислював цю війну як «маленьку і переможну» і абсолютно не сприймав всерйоз Японію. Теж маленьку у порівнянні з величезною Російською імперією. Ця війна була покликана відволікти народні маси від внутрішніх проблем, а також встановити російський контроль над Маньчжурією та Кореєю.
Ключовою подією стала Цусімська битва в травні 1905, коли російська 2-га Тихоокеанська ескадра під командуванням віце-адмірала Рождєственського зазнала нищівної поразки від Імператорського флоту Японії під командуванням адмірала Хейхатіро Тоґо, якого називали «Нельсоном Сходу». Російська нібито «непереможна» армада була буквально розтрощена маленькою Японією. Ця війна стала «золотим еталоном» поразки за наявності галасливої «ура-пропаганди» і значної переваги у людських і матеріальних ресурсах.
Портсмутський мирний договір 1905 року передбачив передачу Росією Японії половини Сахаліну, орендні права на Ляодунський півострів з Порт-Артуром та частину Південно-Маньчжурської залізниці. Росія також визнала Корею японської зоною впливу, і право Японії на риболовлю вздовж російських берегів.
Та російсько-японський театр абсурду - далеко не найгірше, що трапляється з тими екстремалами, які згодились вступити до фейкового Мелітопольського вишу. Так, за повідомленнями Центру національного спротиву, приміщення вищих навчальних закладів тимчасово окупованого міста слугуватимуть для навчання російських силовиків. Вже з поточного навчального року окупанти планують готувати там працівників так званого міністерства внутрішніх справ, а також запровадити спеціальність "спецфакультет із захисту інформації", що, ймовірно, стане кузнею кадрів для ФСБ.
Тож студентів "МГУ" намагаються максимально кудись "сплавити": чи то гасіння пожеж у "студентському корпусі рятівників", чи відряджають на Запорізьку АЕС, що є взагалі недопустимим, чи посилають на болота - слухати чергову порцію пропаганди. Іспанський Японський сором, не інакше.