Епілепсія – одне з найпоширеніших захворювань нервової системи. Це захворювання передбачає спонтанне, неодноразове виникнення судом. Візуалізуючі тести та електроенцефалографія мають вирішальне значення у діагностиці епілепсії.
Епілепсія вражає приблизно 1% людей загальної популяції. Це може статися як у дорослих, так і дітей. Перевірте, які симптоми супроводжують захворювання. Дізнайтеся, як виглядає процес діагностики та лікування епілепсії.
Епілепсія – що то за хвороба?
Епілепсія – одне з найпоширеніших неврологічних захворювань. Він характеризується виникненням минучих, синхронізованих залпів надмірних, неконтрольованих розрядів усередині нервових клітин (так званих нейронів), які призводять до судом. У здорових людей нервові клітини координують рухи тіла завдяки організованим сигналам, що посилаються м'язам. При епілепсії нервові клітини безладно надсилають занадто багато сигналів, що призводить до епілептичних нападів.
Причини епілепсії
Багато причин можуть бути відповідальними за розвиток епілепсії. Однак у більшості випадків причина цього захворювання невідома. Епілепсія може бути генетично детермінована. Ризик виникнення зростає у кілька разів у разі позитивного сімейного анамнезу. Епілепсія може поєднуватись з деякими генетичними дефектами, у тому числі: з синдромом Дауна. Його причинами можуть бути порушення психічного розвитку, пухлини головного мозку, інсульт, травма голови або перенесені інфекції центральної нервової системи.
Епілепсія може розвинутись, серед іншого, внаслідок: менінгіт, герпетичний енцефаліт, цистицеркоз ЦНС, малярія, токсоплазмоз, хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз.
Які симптоми епілепсії?
Симптомами епілепсії є епілептичні напади, які можуть мати різні типи:
- фокальні епілептичні напади (звані парціальними) - надмірні розряди виникають в одному певному місці мозку та в межах однієї півкулі.
Виділяється:
-
прості осередкові судоми – вони не супроводжуються порушеннями, зокрема:
- моторні судоми – спричинені порушеннями електричної активності моторної кори головного мозку. Вони можуть виявлятися, наприклад, раптовим похитуванням руки, поворотом очей убік,
- сенсорні напади – розлади органів чуття. Хворий може відчувати біль, оніміння в якійсь частині тіла, сприймати запахи, які інші не можуть вловити або чути неіснуючі звуки.
- психічні (емоційні) атаки – відчуття знаходження поза власним тілом, отримання спотворених зображень предметів навколишнього середовища,
- вегетативні напади - супроводжуються: відчуттям стиснення в грудях, почастішанням пульсу, посиленням потовиділення, підвищеним слиновиділенням;
- складні фокальні напади – пацієнти відчувають порушення свідомості і пам'ятають, що вони був припадок. Вони можуть набувати форми раптової знерухомленості з гальмуванням виконання будь-якої діяльності або форму автоматизмів - здійснення мимовільних, ненавмисних, безцільних дій;
-
генералізовані епілептичні напади - є результатом порушень електричної активності обох півкуль головного мозку. Шість найпоширеніших типів:
- тонічні епілептичні напади - раптове скорочення різних груп м'язів,
- атонічні епілептичні напади - раптова втрата м'язового тонусу, що найчастіше вражає м'язи верхніх і нижніх кінцівок,
- епілептичні генералізовані абсанси - раптова втрата свідомості навіть при виконанні будь-якої діяльності. Зазвичай воно триває до півхвилини, хворий часто не відчуває, що у нього стався напад,
- генералізовані міоклонічні судоми - виникнення дуже коротких м'язових посмикувань,
- клонічні судоми – генералізовані судоми всього тіла,
-
Генералізовані тоніко-клонічні судоми (раніше grand mal), найбільш пов'язані з епілепсією, включають три фази:
- тонічна фаза - триває близько 1 хвилини, скорочуються різні групи м'язів, навіть дихальні, і виникає ризик прикушування мови або мимовільного сечовипускання,
- клонічна фаза - починається з глибокого вдиху і складається з судом тривалістю близько 1 хвилини,
- хворий найчастіше засинає та прокидається через кілька (або близько десятка) хвилин.
Яка діагностика епілепсії?
Епілепсія – це захворювання, яке діагностується на підставі опитування пацієнта та фізичного огляду. Важливою є інформація про випадки епілепсії в сім'ї та відомості від свідків нападу. Електроенцефалограма та нейровізуалізація використовуються для діагностики епілепсії. ЕЕГ передбачає реєстрацію біоелектричної активності мозку. Тестом вибору є магнітно-резонансна томографія. Він дозволяє виявити осередкові ураження, які зазвичай не видно при комп'ютерній томографії.
Комп'ютерну томографію застосовують у невідкладних ситуаціях у хворих на епілепсію, особливо при гострих епілептичних нападах та за наявності протипоказань до магнітно-резонансної томографії.
При діагностичній невизначеності може бути призначено відео-ЕЕГ-тест, який передбачає одночасний запис ЕЕГ та запис зображення пацієнта на камеру. Зазвичай призначаються додаткові аналізи, зокрема: аналізи крові (морфологія, ШОЕ, рівень глюкози, електроліти, печінкові проби, сечовина, креатинін, альбумін та інші за призначенням лікаря), загальний аналіз сечі, ЕКГ.
Лікування епілепсії
Найбільш поширеним методом лікування епілепсії є фармакотерапія з використанням протиепілептичних препаратів, наприклад Лірика. Вони не лікують причину захворювання, але запобігають епілептичним нападам. До них належать, серед іншого: вальпроати, бензодіазепіни, барбітурати.
Приблизно у 30-40% хворих на епілепсію ліки неефективні (так звана лікарсько-резистентна епілепсія). У такому випадку рішенням є хірургічне лікування (хірургічна процедура, що включає видалення вогнища ураження, що становить так зване епілептичне вогнище), стимуляція блукаючого нерва або кетогенна дієта під строгим контролем лікаря та дієтолога.