![Нехватка кадров, шефство и русификация - как живет Мелитополь на втором году оккупации](/images/news/2023/11/334090.jpg?1698841766)
У вересні диктатор Путін затвердив закон, за яким 30 вересня затверджено "свято" анексії українських територій. У Мелітополі вже встигли його відсвяткувати, провівши низку пропагандистських заходів.
Саме цього дня 2022 року президент РФ підписав договір про "приєднання" з главами проросійських адміністрацій захоплених територій.
Тоді на церемонію до Кремля приїхали: глава "ДНР" Денис Пушилін, глава "ЛНР" Леонід Пасічник, глава окупаційної адміністрації Херсонської області Володимир Сальдо, Євген Балицький, який очолює частину Запорізької області, захоплену армією РФ, зі "столицею" в Мелітополі.
Планувалося, що анексовані території об'єднають у новий федеральний округ. Як повпреда президента РФ у цьому окрузі обговорювали фігуру колишнього керівника "Роскосмосу", радикального консервативного політика Дмитра Рогозіна.
Однак усе пішло не за планом Кремля. Восени 2022 року Україна провела успішний контрнаступ і вибила російські сили з частини своїх територій. Серед іншого армія РФ залишила Херсон, який до того вважався одним із головних російських "досягнень" цієї війни.
Немає кадрів, немає бажання
Федеральний округ так не з'явився, а захоплені території включили до вже наявного Південного федерального округу (туди входить і анексований 2014 року Крим). "Це реальність. Якщо минулого літа, до осені були надії на розширення нових територій - взяття Запоріжжя, вихід на кордони ДНР, - то зараз головне зберегти те, що є. На окремий округ регіони не тягнуть", - пише Meduza, з посиланням на власні джерела в уряді країни-агресора.
Глави нових "російських регіонів" теж поки що залишилися на своїх місцях (не забули і Дмитра Рогозіна, який у підсумку обійняв сюрреалістичну посаду "сенатора від Запорізької області").
Чиновники, які виїхали туди до осені 2022-го, здебільшого зберігають свої посади, хоча й не планують залишатися на захоплених територіях.
Джерело розповіло про свого друга, який хоче теж повернутися в Росію з окупованих територій.
"Природно, спочатку хотів і батьківщині допомогти, і підрости по службі. Та охочих замінити чергу не стоїть. Там небезпечно, ризики є - теракти, прильоти. Чекає повернення, але працювати буде", - пояснило джерело.
Інші джерела підтвердили, що "черги охочих" працювати на анексованих територіях дійсно немає. Особливо серед чиновників нижчої та середньої ланки. Не допомагає навіть путінський указ, згідно з яким службовці на "нових територіях" отримують зарплату в подвійному розмірі. "Вища зарплата не компенсує ризики", - коментує джерело, що працює в апараті одного з російських регіонів.
На таку державну роботу рідко погоджуються навіть ті, хто підтримує Росію.
"Допускають, що Україна може повернутися, або бояться стати мішенню терактів", - пояснюють джерела.
Чиновники справді регулярно гинуть на цих територіях. Наприклад, у вересні 2022-го в Херсонській області під час обстрілу загинув "перший заступник голови уряду" Олексій Катериничев.
У Мелітополі також сталася серія підривів колаборантів. Замахи на життя окупаційних чиновників тривають, незважаючи на терор, що панує в місті.
Через важку ситуацію, що склалася з кадрами, адміністрація президента почала проводити в "нових регіонах" кадрові конкурси.
Вони називаються "Лідери відродження" - за зразком конкурсу "Лідери Росії", який вважається одним із головних кар'єрних ліфтів для російських управлінців і який курує особисто Сергій Кирієнко. Двоє "лідерів відродження" вже отримали посади "заступників міністрів ДНР".
"Шефство"
Одночасно триває - і навіть розширюється - інша ініціатива російської влади: так зване шефство над "новими територіями". Російські регіони зобов'язані взяти на себе щонайменше частину відновлення інфраструктури в захоплених містах і районах, які постраждали під час війни. Гроші на це регіони мають спрямувати з власних бюджетів.
У 2022 році право не брати на себе "шефство" дали "депресивним регіонам", які ледве знаходять кошти навіть на свою інфраструктуру (наприклад, Забайкалля, Чукотку, Іванівську область або Єврейський автономний округ). Однак у 2023-му Кремль вирішив і ці суб'єкти Федерації позбавити такої можливості, як розповіли два співрозмовники в адміністраціях "депресивних регіонів".
Водночас повпред президента в Далекосхідному окрузі Юрій Трутнєв оголосив, що влада "небагатих і невеликих" регіонів сама захотіла взяти "шефство" над захопленими територіями: "Усі губернатори висловили категоричний протест рішенню звільнити їх від "шефства" і сказали, що вони будуть допомагати".
Джерело одного з таких округів піддало сумніву цю заяву.
"Грошей у них самих для себе не вистачає. Нам теж так сказали - треба брати участь, Кирієнко наполягає. Це його проект", - сказав він.
Сам Кирієнко (перший заступник глави АП) регулярно буває на анексованих територіях і курує частину кремлівських проектів, пов'язаних із ними.
"Русифікація в режимі "лайт"
У скільки обходиться "шефство", достовірно невідомо.
"Ресурсів і сил для створення нормального життя туди вкачується дуже багато", - сказало джерело в керівництві великого регіону Центральної Росії.
За його твердженням, місцеві жителі "доброзичливо сприймають допомогу", але не хочуть "тісно контактувати" з росіянами.
Джерело, близьке до Кремля, також зазначило, що, ймовірно, значна частка населення захоплених територій зберігає проукраїнські погляди.
"Зараз до кінця ніхто і нічого не знає. Усе вирішується на фронті. Тому на окупованих територіях поки що все в такому режимі зовнішнього управління, не повна інтеграція. Вирішено русифікацію проводити в лайт-режимі", - резюмувало одне з близьких до АП джерел.
Під "русифікацією в лайт-режимі" мається на увазі, наприклад, те, що в школах учні тепер співають російський гімн і вчать історію за пропагандистськими підручниками...