28-річний мелітополець Данило Буряк – один з тих, хто ціною власного здоровʼя наближав перемогу України у війні з російськими загарбниками. Він мріяв звільнити рідне місто від рашистів, але, на жаль, не дожив до цього моменту.
Друг Голлівуд став на захист держави ще у 2014-му, пішовши добровольцем у зону АТО. Після повномасштабного російського вторгнення брав участь у боях за Київ. Данило Буряк – один з тих, хто здійснив найсміливіший чин в сучасній війні, полетівши на гелікоптері в оточений Маріуполь. Там він отримав поранення, але все ж повернувся в стрій. У липні цього року Голлівуд героїчно загинув під час штурму у стрілковому бою під Бахмутом.
Боєць 3-ї окремої штурмової бригади друг Гал в інтервʼю поділився спогади про Голівуда, який був не лише його побратимом, а й близьким другом. Захисник зізнається, що смерть свого бойового товарища дуже добре запамʼятав.
– Голівуд загинув на самому початку штурму, годині о 8-9-й ранку. Вони зустріли перший контакт, першу лінію оборони кацапів, почали відстрілюватися. У нього була GoPro камера і ми з неї дивилися це все. Він говорить кулеметнику позаду нього: "Шева, Шева, працюєш?". Він: "Працюю, працюю". Щось кулемет покриває і він хотів змінити позицію, тому що їх контакт застав, у них була не дуже вигідна позиція. Він хотів змінити позицію, виглянув и-за дерева, потім опустився, хотів стати на коліна. І він тільки став на коліна, підняв голову з ямки і йому одразу в голову постріл, – згадує друг Гал.
Захисник каже, що в той момент ворожий стрілок вже бачив, що щось відбувається, взяв собі сектор і просто лежав чекав, а Голлівуд просто встав у нього на приціл.
– Ну це були дуже близькі контакти: 5-7 метрів, 10 максимум. Тобто там без шансів. Загинув він як воїн – зі зброєю в руках, на штурмі. Не так, звісно, він хотів. Ми з ним часто розмовляли про те, хто як хоче загинути, як хто хоче бути похований, – продовжує воїн 3-ї ОШБ.
Гал каже, що вони з Голлівудом мріяли деокупувати Мелітополь – рідне місто Данила. Але, на жаль, не судилося.
– Голлівуд говорив: "Нам треба туди, нам треба на Запорізький напрямок, там моє місто, я хочу своє місто звільняти", – говорить захисник.
Також, за словами Гала, Данило дуже мріяв про нагороду "Герой України". Керівництво бригади подали відповідне прохання.
– Він завжди говорив всім своїм знайомим: "Хочу нагороду, яку в 70% дають посмертно". Йому всі говорили: "Навіщо ж тобі така нагорода?". Він говорить: "Та хоть посмертно, але я хочу, щоб вона у мене була", – розповідає воїн.
Петиції про присвоєння звання Героя України Данилу Буряку нам, на жаль, знайти не вдалося. Тому, читачі, прохання до вас: якщо ви десь її бачили її – скиньте на електронну скриньку: [email protected] або на наш чат-бот @Riamsupport_bot. Редакція хоче допомогти у зборі підписів, аби виконати мрію героя, на жаль, вже полеглого.
