З кожним днем убогий "руській мір" дедалі більше показує свою личину. Мінімальними пенсіями, втім, як годиться на болотах, наділили вчителів з величезним стажем.
Мовчати вони не мають наміру, і тиснуть окупантів тією зброєю, якої у стада точно немає, інтелектом. Скаргами пенсіонерів, які десятки років віддали вихованню підростаючого покоління, або іншій праці, вийшли на пенсію в статусі ветерана праці, тепер отримують жалюгідну "мінімалку" і відмовки від "влади".
Пенсіонери з таким зневажливим ставленням не згодні і мовчати не мають наміру. І їх цілком можна зрозуміти. Мистецтвом слова вони володіють досконало, до свободи слова в демократичній країні звикли, і мають повне право отримати те, що належить їм за законом.
Ось, наприклад, історія 75-річної пенсіонерки з майже півстолітнім стажем. Її пенсія в "руськом міре" становила 10 600 рублів. При тому, що її колегам із меншим стажем чомусь нарахували більше. На всі запитання співробітники рашистського пенсійного фонду лише грублять:
- Хочемо звернутися до пенсійного фонду, щоб виправили помилку, але там ставлення жахливе. Не хочуть навіть розмовляти, грублять і не дають можливості нічого зробити, ні до кого звернутися. Кажуть: "Усі довідки в її особовій справі, а її ми вже відправили до Криму!". Але хіба запросити назад із Криму особову справу - це так складно? Це буквально 2 дні. Це жахлива несправедливість. Пенсіонерка не ходить, вона не може відстояти багатоденну чергу, - пише жінка в мелітопольському пабліку.
Ще один пенсіонер не може оформити пенсію і змушений сидіти на соціальній допомозі, оскільки всі документи залишилися в Запоріжжі. Рашистам на проблеми чоловіка все одно. Навіть скановані копії їх не влаштовують. Така сама ситуація у 83-річної мешканки Мелітополя, ветерана праці. Їй рашисти повідомили, що всі архіви про її стаж у Запоріжжі, і кинули подачку у вигляді соцвиплати 7500 рублів. Загалом, "своїх" не кидають.
Іншій пенсіонерці російські "товариші" з легкої руки стерли 26 років педагогічного стажу. За її словами, Україна цінувала не заслуги, а в "русском мире" вона змушена боротися з вітряками:
- Ви мене дивуєте. Не намагайтеся "руками водити" ("Макар, що засумнівався" О. Платонова). З мого педстажу випало 26 років. Немає зарплат за весь цей період. Знищено документи в освіті. Я в цьому винна? Питання необхідно вирішити. Це не країну відновлювати після Великої Вітчизняної! Так, люди обурюються. І я серед них. Чому мої 26 років роботи змито? Я не можу отримати те, що заслужила. І Україна якось цінувала мої заслуги. І вищу категорію мала, і звання "Старший викладач"... Усе в трудовій відзначено, - пише педагог.
Пенсіонери не розуміють, чому, відпрацювавши все життя, віддавши свій обов'язок державі сповна, тепер вони мають їздити містами й селами, збирати документи й щось доводити. І їх зрозуміти можна. Відчувати себе ніким при рашистах вкрай гірко:
- Не змушуйте мене говорити, хто ви! Я працювала в освіті 46 років! За 26 років немає моєї зарплати! 20 років припали на 90-2000-ті, а перерахунок нам за який період роблять? Мої радянські роки знищені! А я працювала в СРСР солідний період. То чому я маю по Запоріжжю, Дніпропетровську шукати знищені дані? І таких, як я, багато! Це в моїй компетенції? У мене в трудовій усе зазначено! Я маю бути під захистом держави! Можна знайти вихід. На репарації знаходять гроші! І про зарплату вчителя в СРСР є дані. Можна дізнатися з трудової, що читала людина в школі. Хоча б визначити середню зарплату. Я виконала свій обов'язок перед державою. Тепер держава повинна про мене подумати! Є гарна фраза: "Учитель! Виховай учня, щоб було в кого потім вчитися!" Вас, мабуть, виховання обійшло! Або вчителі не ті були!", - пише ще одна розчарована в "руськом міре" пенсіонерка.
Що ж, людям, які опинилися в окупації не при справах, можна тільки поспівчувати. До речі, є в Мелітополі й захисники фейкового пенсійного фонду. Не виключено, що злісні коментарі в стилі "нам теж важко" пишуть самі його співробітники. Зокрема, у мережі пише, мовляв, фахівці свіжосклепаного ПФР постійно стикаються з негативом і образами. Дійсно дивно, чому?
Також повідомляється, що нікому й невтямки, скільки "фахівців" уже змінилося. Ну, тут якраз усе зрозуміло. Не кожен майстер шугарингу або продавець може стати грамотним клерком. А ті, хто працював за України з повністю комп'ютеризованою системою, звикнути до російських палиць-копалок просто не в змозі...
