Окупанти й не приховують, що вирішили заселити Мелітополь не слов'янськими братами й усіма, ким не попадя. Нові жителі шукають гуртки танців "під себе"...
За службу "вітчизні" і, щоб контролювати населення, Мелітополь перетворився на кишлак. А в кишлаку свої правила. Тут тепер буквально вимагають продукцію халяль, а щоб наситити і, вочевидь, скрасити самотність "пристрасних мачо", до міста завозять баранів цілими стадами.
Час диктує й особливе дозвілля. Оцініть, які питання виникають у новоспечених, не побоїмося цього слова, мелітопольців. Їм, виявляється, не тільки барани потрібні, а й видовища:
- Доброго дня, хто знає, де можна піти на народні танці? Цікавлять кавказькі, - такі запитання лунають у міських пабліках.
Що тут додати? Часи диктують звичаї. Справжнім жителям Мелітополя залишається лише відчувати іспанський сором, і спостерігати за віяннями.
Втім, здоровий сарказм у мелітопольців цілком присутній. Вони радять автору оголошення, як швидко опанувати народні кавказькі танці. Мовляв, одного поставити стріляти по ногах, а другому доведеться стрибати. Так лезгинки, дивись, і навчишся...