Мешканки різних республік росії, які відправили своїх близьких "визволяти" Україну від нацистів, тепер слізно просять допомогти в пошуках їхніх "героїв СВО".
Восени минулого року ми публікували добірку відеозвернень росіянок, у яких вони розповідають про своїх безвісти зниклих чоловіків і синів, які воювали на Мелітопольському напрямку. Жінки на власній шкурі відчули, що значить у рф "своїх не кидаємо".
Але на цьому "плач Ярославни" на росії не закінчився - лише змінилися імена та обличчя. Тільки за минулий тиждень у мережі з'явилося щонайменше три відеозвернення мешканок рф, які шукають своїх "визволителів".
Так, якась Заріна шукає свого чоловіка, який був на завданні в Роботиному, де потрапив під обстріл. Тімов Казбек Костянтинович 1972 року народження, з Республіки Північна Осетія - Аланія проходив службу за контрактом у в/ч 16544 (71-й мотострілецький полк), 2 рота. Востаннє вояка з позивним "Черкес" виходив на зв'язок 12 березня 2024 року.
Тетяна сподівається знайти свого сина, якого путін також відправив на Мелітопольський напрямок помирати. 45-річний Хо Євген Олександрович із позивним "Читер" - колишній ув'язнений. Чоловік, який відбував покарання в місцях не настільки віддалених, у жовтні 2023 року підписав контракт у Мордовії. Після відправки на "СВО" проходив службу у в/ч 11140 (27-й стрілецький полк).
Востаннє "Читер" виходив на зв'язок 25 грудня 2023 року і вже наступного дня його визнали безвісти зниклим.
30 річний уродженець Вірменії Авагян Марат Давидович теж не повернувся після зустрічі із ЗСУ в районі Роботиного. До участі у війні проти України "Ара" проживав у Волгоградській області, після - проходив службу за контрактом у в/ч 71718 (70-й мотострілецький полк). Востаннє "визволитель" виходив на зв'язок 19 лютого.